Правила лікування коклюшу в дітей

Лікування коклюшу в дітей може проводитися як у домашніх умовах, так і в стаціонарі. Усе залежатиме від того, наскільки яскраво виражені клінічні прояви хвороби, а також від віку пацієнта. Про те, як здійснюється лікування коклюшу, які методи та препарати вважаються найбільш ефективними, спробуємо розібратися детальніше.

Загальні відомості

Коклюш вважається гострим інфекційним захворюванням, яке спричиняє паличка коклюшу і яке передається повітряно-крапельним шляхом. Передача збудника відбувається тільки після тісного контакту з хворою людиною.

Інкубаційний період коклюшу може коливатися від 5 до 7 діб. На початкових етапах він супроводжується відчуттям загального нездужання, незначним кашлем і нежиттю. У деяких випадках може спостерігатися підвищення температури до субфебрильних цифр. Дитина при цьому стає примхливою і дратівливою. Початковий період у середньому триває 11 днів.

Основною характерною особливістю захворювання вважається нападоподібний кашель у дитини, який чергується з репризами (глибоким свистячим вдихом). Напад кашлю важко зняти, він може складатися з 15 циклів кашльових поштовхів, після його закінчення спостерігається виділення незначної кількості в’язкого слизового мокротиння. Кашель у дитини призводить також до зміни її зовнішнього вигляду: вона висовує язик назовні, шкіра обличчя стає гіперемійованою, на шиї набухають вени.

Тривалість періоду, який супроводжується важким спазматичним кашлем, становить 30 діб. Після цього кашель при коклюші стає менш інтенсивним і важким, він турбуватиме хворого в середньому ще 3 тижні.

Коклюш становить неабияку небезпеку для дітей, які не досягли однорічного віку. Адже він може призводити до появи судом і зупинки дихання. Саме тому маленькій дитині, яка захворіла на коклюш, потрібне стаціонарне лікування.

Діагностика захворювання

У батьків може виникати питання, як визначити коклюш у дитини. Досвідченому і кваліфікованому фахівцю для постановки правильного діагнозу достатньо буде лише проаналізувати клінічну картину захворювання. Але для підтвердження діагнозу, а в деяких випадках і для його виявлення (наприклад, при стертій формі хвороби) необхідно провести додаткові методи діагностики:

1. Бактеріологічні посіви. Визначення паличок коклюшу буде результативним на першому тижні хвороби, адже на третьому або четвертому тижні їх присутність вдається виявити лише в половині випадків. Матеріалом для дослідження є слиз із носоглотки, забір якого проводять стерильним ватним тампоном.
2. Метод кашльових пластинок. Для проведення цього дослідження хворому підносять до обличчя (на відстані 10 см) чашку Петрі, на яку він повинен покашляти. Для достовірності результату рекомендується вловити мокротиння хоча б п’яти кашльових поштовхів.
3. Серологічні методи. Проводяться вони з метою виявлення присутності в сироватці крові хворого антитіл до коклюшу в наростаючих титрах.
4. Імуноферментний аналіз (ІФА) — дозволяє визначити наявність у крові антитіл IgМ і IgG з другого тижня хвороби.

Допомога дитині, хворій на коклюш

У разі появи підозри на коклюш необхідно знати, як допомогти дитині. Отже:

1. В обов’язковому порядку потрібно викликати лікаря, який зможе поставити правильний діагноз, визначити необхідність госпіталізації хворого в стаціонар і розповісти, чим лікувати коклюш.
2. Необхідно приділити дитині якомога більше уваги, розмовляти з нею. Це допомагатиме відвернути її від виснажливих і досить неприємних нападів кашлю.
3. Обмежити присутність будь-яких подразників у кімнаті, адже вони можуть провокувати кашель у дитини.
4. Якомога більше часу перебувати з дитиною на свіжому повітрі. Якщо це неможливо, то провітрювати кімнату, де знаходиться хворий, якнайчастіше.
5. У кімнаті, де знаходиться дитина, потрібно якнайчастіше проводити вологе прибирання.
6. Страви для дитини повинні бути в протертому вигляді для усунення додаткового подразнення слизової оболонки глотки. Приймати їжу необхідно часто і невеликими порціями.

Лікуються в стаціонарі діти, у яких:

1. спостерігається важкий перебіг коклюшу;
2. спостерігаються патологічні симптоми порушення мозкового кровообігу і дихання;
3. захворювання має середній рівень складності, але вони мають в анамнезі хронічні захворювання, загострення яких ускладнить перебіг коклюшу;
4. вік менше року.

Якщо ж лікування проводилося неправильно або несвоєчасно, це може призвести до розвитку ускладнень після коклюшу. Основні ускладнення коклюшу — це:

• мікробна пневмонія;
• стеноз гортані;
• кровотеча з носа;
• асфіксія.

У дітей раннього віку, до року, ускладнення після коклюшу можуть мати вигляд енцефалопатії, судом або нападів епілепсії.

Заходи щодо усунення проявів захворювання

Хворій дитині необхідно:

1. Вживати якомога більше вітамінів.
2. Призначати антибактеріальні препарати, такі як еритроміцин, азитроміцин, Аугментин. Сумамед при коклюші вважається найефективнішим. У разі відсутності можливості прийняти антибіотик усередину його вводять внутрішньом’язово.

Необхідно зауважити, що антибіотики при коклюші не здатні вилікувати захворювання, але вони трохи полегшують його перебіг і запобігають формуванню ускладнень. Тому найкращим варіантом їх призначення вважаються початкові етапи хвороби.

3. У разі пізнього виявлення захворювання ввести гамма-глобулін.
4. Призначати відхаркувальні препарати, сироп Бромгексин або Амброксол. На жаль, вони не здатні усунути кашель у дитини, однак їх прийом істотно знижує ризик формування ускладнень.
5. Призначати засоби, які мають протисудомний ефект (Седуксен, Фенобарбітал, Аміназин, Пипольфен).
6. Призначати препарати із заспокійливою дією — валеріана лікарська, настій пустирника.
7. Проводити дегідратаційну терапію. З цією метою використовують Діакарб або Фуросемід.
8. Використовувати протикашльові засоби — Бронхолітин, Лібексин, Тусупрекс, Пакселадин, Синекод.
9. Призначати протиалергічні препарати — Кларитин, Дипразин, Супрастин.
10. Застосовувати імуностимулювальні засоби (Елеутерокок, ехінацею).
11. Проводити інгаляції з фізіологічним розчином та інгаляції з лікувальними травами. Доведено надзвичайно високу ефективність їх проведення, адже інгаляції здатні знімати прояви спастичного кашлю, їх можна використовувати маленьким дітям і навіть немовлятам. Найкраще проводити інгаляції саме небулайзером, адже він здатний розщеплювати лікувальні препарати на дрібні аерозольні частинки, які проникають у найвіддаленіші гілки бронхіального дерева. Позитивним моментом вважається також те, що ліки, введені за допомогою інгаляції, потрапивши в зону ураження, починають діяти практично миттєво і напади кашлю починають трохи зніматися.
12. Проводити масаж грудної клітки.

У важких випадках хворому призначають глюкокортикоїди (преднізолон), оксигенотерапію і засоби, які здатні покращувати мозковий кровообіг (Кавінтон, Трентал), адже тільки вони здатні зняти напад.

Надання невідкладної допомоги при ускладненнях

Як уже зазначалося, заходи, спрямовані на усунення проявів захворювання, повинні проводитися в комплексі. У разі тяжкого перебігу хвороби або за відсутності лікування можуть формуватися стани, які потребують невідкладної медичної допомоги:

1. При зупинці дихання з хворого необхідно зняти одяг, що стискає грудну клітку. Обов’язково потрібно очистити ротову порожнину від мокротиння, блювотних мас і слизу. Хворому потрібно проводити штучне дихання «рот у рот» або «рот у ніс». У разі відсутності ефекту від проведених заходів потрібно буде провести інтубацію і підключення до апарату штучної вентиляції легенів.
2. При появі судом потрібно якнайшвидше здійснити введення протисудомних препаратів (седуксен). Додатково вводять ще й Лазикс і препарати кальцію. У разі присутності показань можуть вводитися гормональні препарати.
3. При кровотечі з носової порожнини необхідно надати хворому сидячого положення з опущеною вниз головою. На ділянку перенісся і потилицю прикласти міхур з льодом.

Лікування коклюшу народними засобами

Лікування коклюшу народними засобами повинно поєднуватися з методами традиційної терапії. В іншому випадку, скільки б воно не тривало, ефекту не буде. Розглянемо найбільш популярні рецепти від коклюшу:

1. Настій із квітів фіалки. Необхідно залити 2 ст. л. сухих квітів рослини склянкою окропу і настояти протягом 5 хвилин, додати 1 ч. л. меду. Приймати настій по склянці тричі на добу.
2. Настій з бузини. Для його приготування необхідно залити 3–4 ст. л. квітів бузини 1 літром окропу і залишити настоюватися на 2 години. Пити утворений настій потрібно по склянці 3–4 рази на добу. Для кращого ефекту і поліпшення смакових якостей рекомендується додавати мед.
3. Редька і мед. Потрібно натерти на тертці одну редьку і віджати з неї сік, додати мед у рівних пропорціях. Розмішати, використовуючи водяну баню, приймати по 1 ч. л. три рази на день до їди.
4. Мед і масло. Для приготування ліків потрібно змішати рівну кількість цих компонентів. Приймати по 1 ст. л. три рази на добу.
5. Чай з малиною має жарознижувальну і протизапальну дію, допомагає не тільки полегшити перебіг хвороби, але й підвищити опірність організму.
6. Відвар, приготовлений з кореня солодки. Рекомендовано 350 г корінців перемолоти і залити літром окропу, після цього проварити отриману суміш протягом 5–7 хв, остудити і процідити. Приймати відвар по 1 ст. л. три рази на добу. Відвар допомагає полегшити відходження мокроти і зменшити інтенсивність кашлю.

Важливим моментом, який вимагає уваги, є те, що таке лікування обов’язково має узгоджуватися з лікарем. Особам, які мають в анамнезі алергічні реакції, не рекомендують приймати ліки, при приготуванні яких використовувався мед.

Прогноз і профілактика

Згідно з даними проведених спостережень було відзначено, що смертність від коклюшу істотно зменшилася. Летальні випадки зустрічаються серед дітей, які не досягли шестимісячного віку. Їх спричиняють такі ускладнення хвороби, як пневмонія і судомні пароксизми. Зазвичай прогноз хвороби сприятливий, проте ситуація змінюється в разі наявності в дитини супутніх захворювань і приєднання гострих інфекцій.

З профілактичною метою, для запобігання поширенню коклюшу на дітей до 7 років, які не хворіли і не щеплені, але контактували з хворим, накладають карантин на 14 днів з моменту ізоляції хворого.

Контактним дітям, які не були щеплені від коклюшу, рекомендують проводити хіміопрофілактику. З цією метою призначають еритроміцин протягом двох тижнів, його добова доза буде залежати від того, скільки важить дитина.

Основним методом профілактики вважається проведення вакцинації дітям за календарем щеплень. Вона проводиться в три місяці, а потім ще два рази з інтервалом у півтора місяця. Після цього через рік з моменту проведення останнього щеплення дитині проводять ревакцинацію.

Ось тепер ви знаєте, як лікувати коклюш у дітей і які препарати допомагають зняти його патологічні симптоми. Сподіваємося, представлена інформація про те, як протікає коклюш у дітей, його симптоми і лікування будуть для вас корисними, і ці знання допоможуть за потреби.