Патологія, у формуванні якої особливе значення надається ускладненню повноцінного відтоку жовчі та накопиченню її елементів у структурах печінки, — хронічний холестатичний гепатит.
Являє собою рідко діагностоване захворювання — частота виявлення близько 8–10% серед загальної кількості гепатитів з багаторічним персистуючим перебігом. Діагностується подібний гепатит, як правило, у людей похилого віку, у зв’язку з функціональним порушенням діяльності жовчовивідних структур.
Основними особливостями формування холестатичного гепатиту є те, що найчастіше ураження гепатоцитів відбувається не через проникнення ззовні агресивних мікроорганізмів і вірусів, а через збої в самій системі утворення і розподілу жовчі. При тривалому її застої, який виник у силу ряду причин, наприклад, через злоякісне новоутворення жовчних проток, токсичні компоненти поступово руйнують клітини печінки, призводячи до запальних дифузних процесів у паренхімі органу.
Важливу роль відіграють різні віруси, з тривалим латентним періодом перебування всередині гепатоцитів — і гепатит С, і мікоплазми. Кінцевим підсумком їх діяльності також є виражений набряк жовчовідвідних структур, із закупоркою проток і застоєм жовчі.
Причини
Єдиної думки, чому у тієї чи іншої людини сформувався гепатит холестатичної форми, на сьогоднішній момент немає. Однією з основних теорій є та, що в структурах печінки міг перебувати не діагностований або не долікований вірус гепатиту — підтипу В, С або Д, Е.
В ураженій запальними процесами паренхімі органу спостерігається набряклість тканин проток, і відтік жовчі істотно ускладнюється. Серед інших причин появи патологічного стану слід вказати:
- вагітність — істотно збільшена в своїх розмірах матка починає здавлювати навколишні тканини і органи;
- прийом оральних контрацептивів;
- безконтрольний прийом антибактеріальних препаратів;
- злоякісні новоутворення структур черевної порожнини;
- біліарна атрезія та інші аномалії печінки;
- біліарні травми;
- вроджені відхилення в будові жовчовивідних структур;
- конкременти жовчного міхура;
- гострий гепатит — внутрішньопечінковий застій жовчі формується не тільки в каналах, а й на клітинному рівні;
- муковісцидоз;
- первинний біліарний цироз;
- аутоімунні розлади;
- первинний склерозуючий холангіт;
- вплив токсичних речовин;
- зловживання алкогольною, наркотичною продукцією;
- ендокринні патології.
Крім цього, виражений застій жовчі може бути прямим наслідком атаки герпесовірусів або мікоплазмоїдних мікроорганізмів.
Симптоми
Багато в чому визначається стадією захворювання і особливостями його виникнення. В основному клінічні прояви вказують на характерні для застійних процесів ознаки патології. До насторожуючих симптомів фахівці відносять:
- коливання параметрів температури, з підйомом до субфебрильних цифр;
- дискомфорт або больові відчуття ниючого, розпираючого характеру в районі правого підребер’я;
- виснажливий свербіж шкіри, може супроводжуватися різними висипаннями;
- зміна фарбування шкірних покривів і слизових, їх жовтяничність;
- посилення дискомфорту в черевній порожнині після прийому їжі.
При холестатичній формі патології практично неможливо усунути свербіж шкіри простим прийомом медикаментів, орієнтованих на погашення подібного симптому. Найчастіше його появу фахівці пов’язують з накопиченням жовчних кислот в тканинах і шкірі, що провокує патологічне роздратування рецепторів. Однак остаточно природа появи інтенсивного свербіння саме при цій недузі не з’ясована.
Вже дещо пізніше людина починає відзначати, що у неї змінилося забарвлення шкіри, слизових і склер очей. Причиною служить стрибок параметрів холестерину, лужної фосфатази, а також білірубіну, міді і жовчних кислот у кров’яному руслі, з наступним відкладенням ліпідів у тканини. Можуть з’явитися ксантоми — в куточках очей, у складках долонь, під молочними залозами або на спині.
Через істотний збій у механізмі всмоктування жирів, що супроводжує застій жовчі, формується стеаторея, і вміст жовчних кислот у просвіті кишечника значно знижується. При тяжкому перебігу захворювання ситуація ускладнюється утворенням каменів.
При виявленні у себе одного або комбінації вищеописаних симптомів рекомендується негайно звернутися за консультацією до фахівця і пройти всебічне обстеження.
Діагностика
Диференціальна діагностика патології ґрунтується на сукупності інструментальних і лабораторних досліджень. Важлива роль відводиться біохімічним аналізам — відзначається збільшення параметрів прямого білірубіну, трансаміназ, лужної фосфатази в 5 і більше разів, а також гамма-глутамінтрансферази. Крім цього, в кров’яному руслі відзначається підвищення жовчних кислот і фосфоліпідів.
З метою підтвердження вірусної етіології гепатиту рекомендується до проведення дослідження специфічних маркерів методиками ІФА і ПЛР. Крім цього, фахівцем обов’язково проводиться УЗД печінки, проток, підшлункової залози. Подібне дослідження дозволяє виключити позапечінкову природу холестазу, наприклад, новоутворення кишечника, з проростанням у протоки печінки.
При наявних складнощах в адекватній діагностиці рекомендуються до проведення додаткові методи дослідження:
- холангіографія;
- холецистографія;
- панкреатохолангіографія;
- МРТ;
- печінкова біопсія.
Тільки вся повнота інформації від перерахованих вище лабораторних та інструментальних досліджень дозволяє фахівцеві встановити істинний діагноз і природу виникнення застійного гепатиту.
Тактика лікування
Ґрунтується на якнайшвидшому усуненні першопричини, що призвела до холестазу, наприклад, токсичного впливу медикаментів чи інших негативних факторів. Всім пацієнтам гастроентерологи прописують дотримуватися дієти, що щадить — стіл № 5, який передбачає виключення важких смажених, жирних страв, соусів, маринадів, копченостей і консервантів. Під абсолютною забороною алкогольна продукція.
Для поліпшення діяльності гепатоцитів обов’язково рекомендується курсовий прийом сучасних гепатопротекторів, що істотно полегшують метаболічні процеси в органі. При наявності вираженого дифузного запального процесу в паренхімі печінки буде показаний прийом преднізолону — для зменшення вираженості патологічних процесів. При виснажливому шкірному сверблячці необхідно нейтралізувати жовчні кислоти, фахівцем будуть рекомендовані медикаменти, що володіють такою здатністю, наприклад, холестирамін або лігнін.
Оперативне втручання буде показано, якщо встановлена позапечінкова причина холестазу, і її необхідно усунути.
Можливі ускладнення
На тлі перебігу холестатичного гепатиту, лікування і вживаються фахівцем заходів по позбавленню від негативної симптоматики, у людини, тим не менш, можуть сформуватися різні ускладнення і наслідки патології.
Основним є збій у процесах розщеплення і засвоєння поживних речовин, що негативним чином позначається на параметрах кальцію та інших нутрієнтів у людському організмі. Щоб подібного не сталося, рекомендується прийом аптечних комплексних вітамінів.
При відсутності адекватних лікувальних дій буде відбуватися формування конкрементів, у рідкісних випадках це призводить до жовчного перитоніту. Крім цього, патологія позначається на діяльності серцево-судинної системи. Специфічним ускладненням буде дефіцит жиророзчинних вітамінів, тому необхідно підтримувати печінку і приймати відповідні вітаміни рослинного або тваринного походження. Оптимальний варіант буде підібраний фахівцем індивідуально.
Додаткові рекомендації
Щоб гепатоцити отримали шанс повністю відновитися і продовжили виконувати свої функціональні обов’язки, гастроентерологи видають пацієнтам наступні рекомендації:
- скорегувати режим праці і відпочинку, уникати важких фізичних перевантажень;
- дотримуватися принципів здорового харчування, підтримувати переважання в раціоні тільки рослинної їжі, більше вживати кальційвмісних продуктів;
- абсолютно відмовитися від алкогольної продукції, що містять кофеїн напоїв;
- важливо зберігати емоційний спокій, уникати важких стресових ситуацій.
Оптимальний варіант — санаторно-курортне лікування.
