Ендоваскулярна емболізація аневризми головного мозку — це мініінвазивна нейрохірургічна операція, метою якої є виключення пошкоджених судин із загального кровообігу шляхом їх закупорки. Цей метод є альтернативою відкритій операції, виконання якої спрямоване на запобігання повторним розривам і кровотечам.
Показання до проведення
За допомогою ендоваскулярної емболізації можна лікувати багато захворювань головного мозку:
- новоутворення різної етіології, зокрема ракові пухлини;
- вроджені судинні мальформації, зумовлені неправильним з’єднанням вен і артерій;
- ослаблення мозкових судин, що призводить до їх розриву й кровотеч і класифікується як аневризма.
Аневризма головного мозку — це деформація вен або артерій, розташованих безпосередньо в порожнині черепа.
Порушення цілісності судин зумовлене низкою факторів, вплив яких може призвести до розриву венозних або артеріальних стінок. Результатом цього стає випинання судин у порожнину черепа.
Така деформація становить небезпеку для здоров’я і життя людей. Розрив роздутої судини нерідко стає причиною внутрішньочерепних крововиливів.
У таких випадках показана рання емболізація аневризми, проведення якої доцільне протягом 72 годин після крововиливу в мозок.
Підготовка до втручання
Підготовчий етап перед операцією включає:
- детальний огляд і опитування пацієнтів, які проводять з метою аналізу їхніх скарг та оцінки загального стану;
- здачу аналізів крові;
- УЗД внутрішніх органів;
- проведення алергопроб на лікарські препарати;
- оцінку переносимості анестетиків;
- аналіз супутніх захворювань.
У передопераційний період, можливо, буде заборонений прийом протизапальних засобів і протинабрякових препаратів. З вечора і до проведення процедури емболізації аневризми судин головного мозку пацієнтам необхідно утримуватись від вживання їжі та води.
Вагітні жінки повинні завчасно повідомити хірурга про свій стан.
Хід операції
Сучасна методика проведення ендоваскулярних хірургічних втручань дозволяє здійснювати всі необхідні маніпуляції, не вдаючись до трепанації черепа.
Такі операції проводять у відділенні нейрохірургії із застосуванням загального наркозу. При цьому передбачається забезпечення лікарського контролю за артеріальним тиском хворого і частотою його серцевого ритму.
У руку пацієнта вставляють голку для введення анестезії.
У паховій ділянці роблять розріз, що забезпечує доступ до стегнової артерії, куди вставляють спеціальний катетер, який проводять судинами шиї, мозковими артеріями і підводять до ділянки маніпуляції. Через трубку мікрокатетера вводять контрастну речовину, що дозволяє візуалізувати процес на моніторі.
Розташування дефектів і аномалій визначають за допомогою ангіографії. Кінцевим етапом операції є подача ліків через катетер у проблемну ділянку з метою закупорки кровоносних судин. Заповнення порожнини аневризми штучним матеріалом дозволяє заблокувати надходження в неї крові із судинного русла.
Щоб переконатися у вдалому тромбуванні судин і артерій, роблять контрольні знімки.
Тривалість ендоваскулярної емболізації може варіюватися від 30 хвилин до кількох годин. У цьому випадку все залежить від складності процедури.
Катетер і голки видаляють одразу після втручання. Пацієнта залишають лежати в операційній протягом 6 годин. Потім хворого переводять у палату для відновлення, де він повинен перебувати під наглядом протягом 2 днів.
Ризики і наслідки
Незважаючи на те що ендоваскулярна емболізація аневризми є одним із прогресивних методів, застосовуваних при випинанні судинних стінок мозку в порожнину черепа, існує ймовірність розвитку можливих ускладнень після її проведення, про які слід знати. Серед них можна виділити:
- координаційні, зорові та мовні порушення;
- зміну психічної поведінки;
- сплутаність свідомості, амнезію;
- непритомність;
- диспепсичні розлади;
- порушення сечовипускання;
- утруднення дихання;
- ознаки інфекції: головний біль, підвищення температури тіла, озноб;
- загальну слабкість;
- оніміння, поколювання;
- судоми;
- утворення кров’яних згустків, кровотеча;
- розрив аневризми.
Ризик появи небажаних наслідків збільшується для гіпертоніків, людей, які страждають на ожиріння, осіб похилого віку та курців.
Крім того, існує невелика ймовірність того, що одиничне втручання не призведе до бажаного результату, тобто повного виключення аневризми з кровотоку не відбудеться.
У таких випадках виникає необхідність проведення повторної операції.
