Хронічна серцева недостатність (ХСН) – це патологічний стан, при якому серце недостатньо ефективно справляється зі своєю функцією і перекачує все менші обсяги крові. В результаті цього тканини і органи недоотримують необхідну кількість поживних речовин і кисню, і в організмі починає затримуватися рідина.
Причини серцевої недостатності
Хронічна серцева недостатність є наслідком неефективного лікування більшості серцево-судинних захворювань і деяких інших причин. До її розвитку можуть призвести:
- атеросклероз;
- гіпертонічна хвороба;
- ішемічна хвороба серця;
- інфаркт міокарда;
- клапанні вади серця;
- міокардит;
- кардіоміопатії внаслідок токсичного та іншого впливу на міокард (алкоголь, іонізуюче випромінювання, важкі метали, аутоімунні процеси).
На початкових етапах серцево-судинного захворювання організм намагається компенсувати недостатнє кровопостачання. Навантаження на серце зростає, серцевий м’яз гіпертрофується, і людина може не відчувати жодного дискомфорту. Якщо лікування не допомагає, адаптаційні механізми вичерпуються, і в гіпертрофованому міокарді починають з’являтися незворотні зміни. Все це призводить до того, що погіршується здатність серця до наповнення і спорожнення.
З початком стадії декомпенсації з’являються перші симптоми хронічної серцевої недостатності.
Як проявляється?
Все починається з підвищеної стомлюваності, зниження працездатності. Через деякий час з’являються задишка, набряки, ціаноз віддалених ділянок тіла (посиніння губ, пальців рук і ніг).
У початковій стадії хронічної серцевої недостатності всі симптоми пов’язані з фізичним навантаженням. Навантаження, потрібне для появи симптомів, має бути досить великим, наприклад швидкий підйом сходами на п’ятий поверх, але з розвитком захворювання воно знижується (темп підйому сходами сповільнюється, і людина змушена робити зупинки, щоб віддихатися), і, нарешті, прояви ХСН присутні навіть у спокої.
Основними симптомами ХСН, за якими прийнято судити про те, як далеко зайшов патологічний процес, є задишка і набряки.
- Задишка з’являється в результаті застою крові в малому колі кровообігу (у судинах легень), зниження вмісту кисню в крові та гіпоксії внутрішніх органів. При тяжкому ступені серцевої недостатності вона присутня в повному спокої. Якщо людина сидить, задишка турбує менше, але посилюється в положенні лежачи. У результаті хворим із хронічною серцевою недостатністю доводиться спати з піднятим головним кінцем ліжка, іноді практично сидячи.
- Набряки – це наслідок застійних явищ у венозному руслі, особливо у венах нижніх кінцівок. На відміну від набряків ниркового походження, які з’являються вранці, набряки при хронічній серцевій недостатності дають про себе знати ближче до вечора і головним чином спостерігаються на ногах. При крайньому ступені ХСН набряки захоплюють всю нижню частину тіла, і скупчення рідини виявляється в плевральній і черевній порожнинах.
- Застій крові в системі портальної вени (вени печінки) призводить до відчуття розпирання і тупого болю в правому підребер’ї.
Поступовий розвиток хронічної серцевої недостатності і зниження функції серця лягли в основу поділу пацієнтів на чотири функціональних класи:
Перший функціональний клас
Звичайне фізичне навантаження ніяк не позначається на самопочутті людини. При повсякденній діяльності вона не відчуває задишки, слабкості, відчуття серцебиття і серцевих болів.
Другий функціональний клас
Слабкість, задишка, серцебиття і болі в серці з’являються при звичайному фізичному навантаженні, але в спокої вони зникають, і пацієнт відчуває себе комфортно. Повсякденні справи починають даватися з трудом, що знижує якість життя.
Третій функціональний клас
Всі симптоми з’являються при меншому, ніж зазвичай, фізичному навантаженні. Пацієнт відчуває себе добре тільки в повному спокої. Жити без допомоги оточуючих стає все важче.
Четвертий функціональний клас
Симптоми серцевої недостатності і болі в серці можуть з’явитися навіть у спокої. Мінімальні фізичні навантаження призводять до погіршення стану. Жити без сторонньої допомоги хворий практично не може.
Як ставлять діагноз?
Діагноз хронічної серцевої недостатності ставиться за наявності двох основних критеріїв:
- Характерні симптоми ХСН: задишка, набряки, обмеження фізичної активності.
- Об’єктивний доказ зв’язку симптомів з патологічним процесом у серці, тобто виключення захворювань інших органів, наприклад хвороб легень, крові, нирок.
При постановці діагнозу ХСН можуть використовуватися такі методи:
- Електрокардіографія (ЕКГ), включаючи холтерівське моніторування.
- Ехокардіографія. Встановлюється факт і характер серцевої патології. Проводиться оцінка стану серця і кровообігу в динаміці.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Дозволяє оцінити товщину серцевої стінки, стан її кровопостачання, виявити осередки некрозу.
- Аналізи крові. Дозволяють виявити деякі причини ХСН, наприклад запальний процес у міокарді, гіпотиреоз або гіпертиреоз. Оцінюється кількість еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, рівень гемоглобіну, концентрацію електролітів. Визначається вміст глюкози, сечовини, креатиніну, печінкові ферменти, С-реактивний білок, тиреотропний гормон.
- Аналізи сечі необхідні для виключення ниркової патології та цукрового діабету. У сечі визначається наявність білка (протеїнурія) і глюкози (глюкозурія).
- Радіоізотопні методи дають точну оцінку обсягу серцевих камер і дозволяють оцінити викид лівого шлуночка.
- Рентгенографія грудної клітки покаже зміну розмірів і контурів серця, а також ознаки застою в малому колі кровообігу.
- Функціональні (навантажувальні) проби, наприклад велоергометрія, дозволяють визначити функціональний клас при ХСН.
Лікування серцевої недостатності (ХСН)
Лікування хронічної серцевої недостатності включає кілька напрямків:
Дієта при ХСН
Раціон повинен бути досить калорійним і включати продукти, багаті на білок і вітаміни. Обмежується споживання тваринних жирів, солі. При збільшенні набряків і задишки рекомендується зменшити кількість рідини, що випивається.
Фізична активність
Режим фізичної активності залежить від стадії захворювання і рекомендується лікарем. Це може бути ходьба, фітнес або дихальна гімнастика.
Відмова від шкідливих звичок
Рекомендується повна відмова від куріння і помірне споживання алкогольних напоїв (у перерахунку на етанол максимум 20 мл на добу, наприклад келих сухого вина).
Медикаментозна терапія
Ліки призначаються тільки лікарем з урахуванням стадії ХСН, супутніх захворювань і наявних симптомів. Прийом ліків довічний під контролем лікуючого лікаря. Для лікування хронічної серцевої недостатності застосовуються такі препарати:
Основні препарати
Ефективність таких ліків не викликає сумнівів і доведена
- Бета-адреноблокатори: метопролол сукцинат, карведилол, бісопролол, небіволол.
- Інгібітори АПФ: еналаприл, лізиноприл, периндоприл та інші.
- Антагоністи альдостерону: верошпирон.
- Серцеві глікозиди: дігоксин.
- Сечогінні: гіпотіазид, фуросемід, торасемід.
- Антагоністи ангіотензину: лозартан, валсартан.
Додаткові препарати
Безпека і ефективність цих ліків вимагають уточнення
- Антикоагулянти при миготливій аритмії: гепарин, варфарин.
- Статини: аторвастатин, Торвакард, симвастатин і т.д.
Допоміжні препарати
Їх застосування залежить від наявних симптомів захворювання. Оцінити вплив на прогноз важко.
- Блокатори повільних кальцієвих каналів: фелодипін, амлодипін.
- Аспірин
- Периферичні вазодилататори (нітрати)
- Неглікозидні інотропні засоби: левосимендан.
- Антиаритмічні засоби: соталол, кордарон.
Хірургічне лікування
Спрямоване на усунення безпосередньої причини хронічної серцевої недостатності. Проводиться кардіоміопластика, аортокоронарне шунтування, імплантація штучних шлуночків, пересадка серця.
Реабілітація пацієнтів з ХСН
Організовується лікарський контроль, курси для пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та їхніх родичів, на яких навчають основним правилам контролю перебігу захворювання, методів профілактики ускладнень, правильного харчування, фізичної активності.
