Ішемічна хвороба серця (ІХС) — захворювання серцево-судинної системи, пов’язане з порушенням кровопостачання міокарда і зменшенням надходження кисню і поживних речовин. Цей патологічний стан займає провідне місце серед причин раптової смерті і втрати працездатності. За своїм перебігом ІХС може бути гострою (інфаркт міокарда, гостра коронарна недостатність) або хронічною (стенокардія, постінфарктний кардіосклероз).
Причини і фактори ризику ІХС
Причиною ішемічної хвороби серця в 95% випадків є атеросклероз коронарних артерій. При підвищеному вмісті в крові холестерину він відкладається в стінках судин. Потім ці ділянки обростають сполучною тканиною, і утворюється атеросклеротична бляшка. Вона звужує просвіт судини і перешкоджає нормальному кровотоку. Значущим вважається зменшення діаметра артерії більш ніж на 70%.
У деяких випадках на внутрішній поверхні судин можуть утворюватися тромби, які повністю перекривають доступ крові до певної області серця. Якщо протягом півгодини не відновити кровотік по судині, то м’язові клітини почнуть гинути, а через 4-6 годин процес стає незворотним.
Звуження просвіту судини може бути і при спазмі коронарної артерії, викликаному підвищеним синтезом деяких гормонів і зміненою чутливістю до них внутрішньої оболонки (ендотелію). Класичним проявом такого механізму є вазоспастична стенокардія.
Досить рідкісною причиною ІХС є емболія тромбами, жиром або повітрям. Зазвичай це відбувається при наявності аневризми лівого шлуночка або є наслідком ятрогенії (викликано медичним втручанням).
Серед факторів ризику ішемічної хвороби серця найбільше значення надають:
- палінню (не залежить від кількості сигарет);
- підвищеному тиску;
- обтяженій спадковості;
- порушенню обміну речовин (гіперхолестеринемії, ожирінню, цукровому діабету);
- стресу і хронічному нервовому перенапруженню.
Симптоми ішемічної хвороби серця
Основним і найбільш частим проявом ІХС є біль, пов’язаний з ішемією міокарда. У нього є кілька відмінних рис:
- виникає під час або відразу після емоційного чи фізичного навантаження;
- локалізується за грудиною або в лівій половині грудної клітки;
- віддає в нижню щелепу, ліву руку і лопатку, спину;
- іноді має хвилеподібний характер;
- описується пацієнтом як стискаючий або пекучий;
- зменшується або проходить після припинення навантаження;
- супроводжується вегетативними проявами (холодний піт, нудота);
- не змінюється при зміні положення тіла, кашлі, глибокому диханні.
Відсутність больового синдрому може спостерігатися при полінейропатії на тлі цукрового діабету або у літніх пацієнтів.
Ішемічна хвороба серця може виявлятися аритмією або хронічною недостатністю кровообігу.
До атипових симптомів ІХС відносять:
- Гастралгічний варіант, що супроводжується диспепсичними розладами (нудотою, блюванням, проносом) і болем у животі. Пов’язані вони зазвичай з ішемією стінки серця, що примикає до діафрагми.
- Астматичний варіант, що характеризується утрудненим диханням і появою пінистого мокротиння. Він розвивається при гострій лівошлуночковій недостатності, коли уражений великий обсяг міокарда.
- Неврологічний варіант пов’язаний з погіршенням кровопостачання головного мозку і проявляється запамороченням і втратою свідомості.
У цих випадках діагностика ІХС буває утруднена, але використання інструментальних методів обстеження, як правило, прояснює ситуацію.
Золотим стандартом діагностики ІХС є проведення коронарографії. При цьому контрастну речовину за допомогою спеціального провідника вводять безпосередньо в коронарну артерію. На серії знімків, зроблених під рентгенівським випромінюванням, визначають ступінь звуження артерії. Дослідження проводять через прокол у стегновій або ліктьовій артерії. При підозрі на вазоспастичну природу захворювання виконують провокаційну пробу з введенням судинозвужувального препарату.
Досить інформативною є і МРТ серця з контрастуванням судин. Отримані результати можна порівняти з даними коронарографії в 90% випадків.
При УЗД серця можна визначити розміри порожнин і ознаки перенесеного інфаркту. Для виявлення транзиторної ішемії використовують стрес-ЕХО, при якому дослідження виконують після навантаження.
На ЕКГ виявляють порушення ритму або ознаки постінфарктного кардіосклерозу. Щоб зняти ЕКГ безпосередньо в момент нападу болю, використовують холтерівське моніторування, тобто реєструють дані протягом доби. Можна також застосовувати тест із фізичним навантаженням (на велотренажері), який служить для оцінки переносимості навантаження.
Всім хворим з ІХС в обов’язковому порядку беруть загальний і біохімічний аналіз крові. У них часто виявляють підвищення рівня холестерину і кардіоспецифічних ферментів.
Лікування і профілактика ішемічної хвороби серця
Медикаментозне лікування ішемічної хвороби серця включає в себе наступні класи препаратів:
- Дезагреганти (аспірин) перешкоджають утворенню тромбів в артеріях. Прийом їх обов’язковий для всіх пацієнтів з ІХС за відсутності протипоказань. Щоб зменшити агресивний вплив на слизову оболонку шлунка, можна використовувати кишковорозчинну форму (Кардіомагніл).
- Статини, що знижують рівень холестерину, призначають під контролем ліпідного профілю. Вкрай бажано поєднувати їх прийом зі спеціальною дієтою.
- Нітрати (нітрогліцерин, нітросорбід) є засобом першої допомоги при нападі стенокардії, так як призводять до розширення коронарних артерій і поліпшення кровотоку. Пролонговані форми приймають для профілактики ішемії.
- Бета-блокатори (Конкор, егілок) зменшують частоту серцевих скорочень, тим самим знижуючи навантаження на міокард. При цьому потреби в кисні також стають менше.
- Антиаритміки призначають при появі порушення ритму.
- Сечогінні препарати використовують при ознаках серцевої недостатності.
Якщо медикаментозне лікування ІХС неефективне, застосовують хірургічне втручання. Операція може бути виконана на відкритому серці (аорто-коронарне шунтування), використовуючи апарат штучного кровообігу, або мініінвазивним шляхом через прокол в артерії (ангіопластика і стентування).
У першому випадку накладають анастомози між аортою і коронарними судинами, як шунтів використовують власні вени або артерії. При ангіопластиці спеціальний балон вводять в область звуження артерії і роздувають. Щоб закріпити результат, уражену ділянку зміцнюють за допомогою маленької металевої пружинки (стента). Завдяки цьому артерія не спадається.
Прогноз при ІХС
Прогноз захворювання в цілому несприятливий, так як ІХС є незворотним і неухильно прогресуючим процесом. Дотримання заходів профілактики і вчасно розпочате лікування дозволить уповільнити перебіг ішемічної хвороби серця і збільшити тривалість життя.
