Причини виникнення хронічного лейкозу та варіанти його лікування

Хронічний лейкоз — це довгостроково протікає, первинне, пухлинне захворювання крові, що характеризується надлишковим утворенням кровотворних клітин еритроцитарного, тромбоцитарного або лейкоцитарного паростка. У чоловіків захворювання діагностується частіше. У групу ризику входять люди 40-50 років. Це різновид лейкемії, яка діагностується переважно у дорослих.

Причини виникнення хронічного лейкозу та варіанти його лікування

Причини виникнення

Можливими факторами ризику розвитку раку крові є:

  1. Зараження вірусом Епштейна-Барр. Він проникає в незрілі клітини крові і викликає зміни, що призводить до їх безконтрольного розподілу.
  2. Інфікування ретровирусами.
  3. Обтяжена спадковість. Хронічний лейкоз нерідко є сімейним захворюванням.
  4. Генетичні аномалії (дефект 22-ї хромосоми).
  5. Вплив іонізуючого випромінювання у високій дозі. Це можливо при роботі з рентгенівськими установками, радіоактивними речовинами і у випадку радіаційних аварій.
  6. Контакт із токсичними речовинами (гербіцидами, інсектицидами), лакофарбовими виробами, толуолом і миш’яком.
  7. Вдихання вихлопних газів.
  8. Погана екологічна обстановка.
  9. Куріння.
  10. Аутоімунні порушення.

Причини виникнення хронічного лейкозу та варіанти його лікування

Як проявляються різновиди захворювання

Клінічна картина залежить від типу лейкозу. Він буває мієлоїдний (гранулоцитарным), моноцитарным і лімфоцитарним. До лімфоцитарною групи належать мієломна хвороба, хвороба Сезарі, волосатоклітинний лейкоз та інші захворювання. До хронічних миелоцитарным лейкозам відносяться справжня поліцитемія, еритремія та хронічний мієлолейкоз. В групу моноцитарний лейкозів входять гистиоцитозы і моноцитарний лейкоз.

Для хронічного миеломного лейкозу характерні наступні ознаки:

  • слабкість;
  • нездужання;
  • біль у підребер’ї зліва (пов’язана з порушенням функції селезінки);
  • пітливість;
  • субфебрильна температура тіла;
  • схуднення;
  • біль в кістках та суглобах;
  • ураження шкіри та слизової оболонки ротової порожнини;
  • кровотечі різної локалізації;
  • стілець з домішкою крові;
  • гематурія (поява в сечі еритроцитів);
  • менорагії (рясні і тривалі менструації) і ациклічні маткові кровотечі (метрорагії).

На пізніх стадіях захворювання можливі сильна кахексія (виснаження), розрив селезінки, падіння гемоглобіну з еритроцитами і приєднання інфекції. При хронічної лейкемії клінічні прояви у дорослих включають симптоми, обумовлені розвинувся запальними та інфекційними захворюваннями (запалення легенів, туберкульоз).

Причини виникнення хронічного лейкозу та варіанти його лікування

Прояви раку крові лімфоїдного типу є:

  1. Лімфоаденопатія (ураження лімфовузлів). Найбільш рання ознака захворювання. Можуть уражатися будь-які групи лімфовузлів (мезентеріальні, периферичні, медіастинальні).
  2. Оссалгия (біль у кістках).
  3. Біль у підребер’ї праворуч. Причина — збільшення селезінки.
  4. Жовтяничність шкіри та слизових. Виникає при здавленні збільшеними лімфатичними вузлами жовчних проток.
  5. Шкірний свербіж.
  6. Набряки обличчя і кінцівок.
  7. Ознаки інтоксикації у вигляді підвищення температури, слабкості та пітливості.
  8. Виснаження.
  9. Ознаки анемії (задишка, блідість шкірних покривів, запаморочення, непритомність, зміна нігтів).
  10. Крововиливи та кровотечі.
  11. Ознаки ниркової недостатності у вигляді набряків і зниження діурезу. З’являються на пізніх стадіях.

Якщо при хронічному лейкозі симптоми залишаються без уваги, то можливі такі наслідки:

  1. Часті респіраторні захворювання. Обумовлені зниженням імунітету на тлі незрілості лімфоцитів. У хворих виникають бронхіти, пневмонії та плеврити.
  2. Мікози. При хронічному лейкозі активізуються грибки. Уражаються шкіра і внутрішні органи.
  3. Герпес.
  4. Сепсис.
  5. Ураження нирок (пієлонефрит, ниркова недостатність).
  6. Гнійничкові захворювання (піодермії).
  7. Перехід захворювання в гостру форму.

Причини виникнення хронічного лейкозу та варіанти його лікування

Роками симптоми хронічного лейкозу у дорослих можуть бути відсутніми.

Методи лікування

При хронічному лейкозі лікування варто починати після уточнення діагнозу і виключення іншої патології. Знадобляться:

  1. Опитування.
  2. Фізикальний огляд.
  3. Біопсія лімфатичних вузлів.
  4. Пункція. В кістковому мозку підвищені миелокариоциты. Виявляється багато незрілих гранулоцитів.
  5. Дослідження кісткової тканини. Виявляє заміщення ліпідної мієлоїдної тканини.
  6. Миелограмма.
  7. Загальні клінічні аналізи крові та сечі. Ознаками захворювання є зниження гемоглобіну, поодинокі миелобласты (при мієлоїдному лейкозі), збільшення бластних (незрілих) клітин, підвищений рівень лейкоцитів і лімфоцитів (при лімфолейкозі). Також виявляються клітини Боткіна-Гумпрехта і лимфобласты (при лимфоцитарном лейкоз).
  8. УЗД.
  9. Рентгенографія.
  10. Сцинтиграфія.
  11. Комп’ютерна томографія.

Причини виникнення хронічного лейкозу та варіанти його лікування

Хронічні лейкози потребують комплексного лікування. Воно включає:

  1. Обмеження фізичного навантаження.
  2. Психічний спокій.
  3. Теплолікування.
  4. Фізіопроцедури.
  5. Повноцінне харчування. У разі виснаження показана висококалорійна дієта.
  6. Оксигенацію. Хворим рекомендуються прогулянки на свіжому повітрі.
  7. Застосування ліків.
  8. Пересадку кісткового мозку.
  9. Опромінення.
  10. Лейкаферез. Дана процедура передбачає вилучення лейкоцитів.
  11. Видалення селезінки (спленектомія). Показанням є виражена спленомегалія.
  12. Використання народних засобів.

Медикаментозна та нетрадиційна терапія

При білокрів’ї можуть призначатися такі медикаменти:

  1. Протипухлинні засоби (Гидреа, Гидроксиуреа, Гидроксикарбамид-Натів, Гидроксикарбамид-Ленс, Циклофосфан, Эндоксан, Меркаптопурин-Натів, Пурі-Нетол і Лейкеран). На термінальній стадії можливе використання відразу декількох хіміопрепаратів у високій дозі.
  2. Гормональні препарати (Преднізолон).
  3. Симптоматичні засоби.
  4. Антипіретики (Ібупрофен, Парацетамол). Показані при високій температурі під час загострення хронічного лейкозу.
  5. Антибіотики. Часто призначаються карбапенемы (Іміпенем). Показані при інфекційних ускладненнях.
  6. Імуностимулятори.

Причини виникнення хронічного лейкозу та варіанти його лікування

Додатково може проводитися трансфузійна терапія.

З нетрадиційних засобів при хронічних лейкозах застосовуються:

  • гарячі сольові пов’язки (допомагають при болях в кістках і суглобах);
  • настій на основі шкірки цибулі, шипшини і соснових голок;
  • овочеві та фруктові соки (гранатовий, буряковий);
  • гарбуз;
  • настій на основі каштана;
  • відвар з листя чорниці.

Променева терапія

При лейкозі ефективна променева терапія. Цей метод лікування заснований на використанні іонізуючого випромінювання для знищення ракових клітин. Опромінення піддають лімфатичні вузли, шкіру, селезінку та інші органи. Середня тривалість терапії становить 5 днів. Нерідко потрібно кілька курсів опромінення з невеликим інтервалом.

Променева терапія часто поєднується з іншими методами лікування. Недоліком її є негативний вплив на здорові тканини. Можливі небажані ефекти у вигляді диспепсії (нудоти, блювоти, порушення стільця), появи висипу, почервоніння шкіри, її сухість, а також випадання волосся і облисіння.

Трансплантація

При хронічному лейкозі проводиться трансплантація стовбурових клітин та кісткового мозку. Стовбурові клітини є попередниками формених елементів крові (лейкоцитів, еритроцитів, тромбоцитів, моноцитів). Даний метод лікування ефективний при хронічному мієлолейкозі. Матеріал береться у самого хворого або донора. Додатково в організм вводиться спеціальна речовина, що стимулює утворення колоній клітин.

Альтернативним методом лікування лейкемії є пересадка червоного кісткового мозку. В ньому утворюються клітини крові. Процедура проводиться під загальним наркозом після променевої або хіміотерапії. Недоліком пересадки мозку є можливість розвитку реакції відторгнення трансплантата. Складність полягає в підборі підходящого донора.

Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

HealthDay.in.ua