Якщо розмірковувати про найпоширеніші гінекологічні проблеми в жінок репродуктивного віку, неодмінно варто згадати міому. Вона проявляє себе рясними менструаціями, болем, відчуттям тиску внизу живота або проблемами із сечовипусканням. Міома є доброякісним утворенням, тобто це не рак, тому сам факт її наявності ще не означає, що потрібна операція. Консультація гінеколога Полтава — чудова можливість перевірити стан власного здоров’я, і вона буде корисною, навіть, якщо жінку нічого не турбує.
Міома або лейоміома, формується з клітин гладкої мускулатури матки. Вона може бути одиничною чи багаточисленною. Розмір утворень дуже варіює, як і поведінка: деякі роками залишаються в одному розмірі, інші поступово ростуть чи стрімко збільшуються. Зважаючи на ці нюанси, під час діагностики фахівці обов’язково відмічають не лише факт наявності вузла, а також його розмір, розташування та особливості росту.
Не варто називати міому пухлиною. Це лише налякає пацієнток. Від того, що утворення впливає на самопочуття, менструальний цикл, якість життя, а в окремих випадках — і на перебіг вагітності, воно не стає злоякісним.
Якими бувають міоми
Поділ проводять за локалізацією міоматозного вузла. Інтрамуральна міома формується в товщі м’язового шару матки. Це один із найпоширеніших видів. Якщо вузол невеликий, пацієнтка не відчує і не зрозуміє, що в її організмі щось змінилося.
Субсерозна міома росте під зовнішньою серозною оболонкою органу. Якщо такий вузол стає надто великим, то може тиснути на сусідні органи. Тоді з’являються:
- часті позиви до сечовипускання;
- проблеми з випорожненням кишечника;
- відчуття тиску.
Субмукозна міома розташована під слизовою оболонкою матки та виступає в її порожнину. Саме такі вузли супроводжуються сильними менструальними кровотечами та створюють труднощі на етапі планування та виношуванням вагітності. Окремо виділяють міоми на ніжці, які можуть локалізуватися як із зовнішнього боку матки, так і в її порожнині.
Чому з’являється міома
Вважається, що міома формується через генетичні зміни клітин матки, гормональні фактори та роботу інших біологічних механізмів, що регулюють ріст тканин. Найбільший вплив на ріст міоматозних вузлів мають естроген і прогестерон. Тому міоми найчастіше виявляють у репродуктивному віці. Після менопаузи, на тлі природного зниження рівня гормонів, вони зазвичай зменшуються.
Вірогідність розвитку міоми зростає у жінок, родички яких мали таку ж проблему. Але цього недостатньо. Вузли виникають, якщо йдеться про поєднання декількох факторів. Тому неправильно стверджувати, що міома виникла виключно через стрес чи зміни гормонального фону.
Як виявляють міому
Найбільш інформативним є ультразвукове обстеження органів малого тазу, яке зазвичай призначають, коли виникає підозра на появу утворення. Воно показує міоматозні вузли та дозволяє визначити не лише їхню кількість, а й розміри та локалізацію. Можуть призначатися також додаткові методи діагностики, якщо випадок складний чи виникають проблеми з вибором тактики.
Хоча невелика міома в переважній більшості випадків не потребує негайного лікування, не варто робити власні висновки, базуючись виключно на результатах УЗД. Для міом однакових розмірів у різних жінок можуть прийматися різні рішення. Лікар може рекомендувати спостереження та періодичний контроль за допомогою УЗД. Інша ситуація, якщо менструації стали значно ряснішими або довшими, між ними з’явилися кров’янисті виділення чи пацієнтка відчуває постійний біль або тиск у нижній частині живота. Тривала крововтрата може призвести до залізодефіцитної анемії, через яку жінка почувається слабкою та втомленою, в неї знижується працездатність.
Розташування вузла також має значення. Наприклад, навіть невелика субмукозна міома може викликати виражені кровотечі, тоді як більша субсерозна міома й далі не проявлятиме себе. Тому так важливі планові обстеження в гінеколога Медичного Центру Здоров’я. Він проведе діагностику та визначить необхідність лікування чи хірургічного втручання. Навіть, якщо дізналися діагноз — не панікуйте, ситуація може бути не такою складною, як здається на перший погляд.
