Вірусний трахеїт у дітей і дорослих

В осінньо-весняний період організм дитини, так і дорослої людини, особливо схильний до зараження різними вірусами. Крім банальних застуд, вони провокують і досить серйозні патології. Одним з поширених захворювань, що виникають саме таким шляхом, є вірусний трахеїт.

Характеристики захворювання

Під трахеїтом фахівці розуміють ураження тканин трахеї запальними процесами з їх гіперемією і набряком, а також вираженою болісністю і виробленням мокротиння.

Етіологічно прийнято розрізняти три види патології:

• вірусний тип;
• алергічний;
• бактеріальної природи виникнення.

Серед поширених збудників вірусної форми можна вказати:

• коронаровіруси;
• аденовіруси;
• RS;
• вірусні агенти грипу А і В.

У дітей імунні бар’єри ще досить низькі, а тому вони особливо схильні до сезонних захворювань.

Причини розвитку та фактори

Основною першопричиною формування у тієї чи іншої людини трахеїту є проникла в дихальні шляхи бактерія або вірус. Після осідання на тканинах вони починають активно розмножуватися, провокуючи прояви запалення з характерними симптомами.

До основних передбачених факторів, що сприяють появі такої патології, як вірусний трахеїт, відносять:

• локальне або загальне переохолодження – при температурі нижче нуля спостерігається спазм судин в тканинах дихальних структур, особливо у дітей, і захисні бар’єри пригнічуються, зате активуються вірусні агенти;
• значне ослаблення імунних бар’єрів, спровоковане, наприклад, тривалими інфекціями, частими загостреннями соматичних патологій, авітамінозами;
• клітини трахеї можуть постраждати і при алергічних станах, обумовлених реакцією на їжу, негативною спадковою схильністю, контактами з різними паровими хімікатами;
• вдихання тютюнового диму, активне або пасивне, також є негативним подразником для тканин дихальних елементів;
• прояви трахеїту у дорослих можуть виникнути через зловживання алкогольною продукцією – етиловий спирт визнаний подразник імунних структур;
• забруднювачі повітря – всілякі пари, частинки пилу, аерозолі, вкрай негативно позначаються на стані тканин трахеї, після попадання всередину при їх вдиханні здатні спровокувати потужний запальний процес.

Ще одним важливим фактором, здатним спровокувати появу симптоматики трахеїту, виступає наявність запального вогнища в організмі людини. Найчастіше це різні бронхіти, емфізема, риніти, фарингіти, ларингіти. В цьому випадку збудник такий же, що і у основного захворювання.

Класифікація

Фахівці дотримуються, як правило, наступної класифікації трахеїту:

1. За часом виникнення і тривалості течії:

• гостра форма – симптоматика має явну схожість з ГРЗ;
• хронічний варіант – як, правило, формується як ускладнення гострого трахеїту і по проявах нагадує його в момент загострення.

2. За походженням:

• первинний – виникає сам по собі, не взаємопов’язаний з іншими осередками запалення;
• вторинний – формується на тлі вже наявної патології в дихальних структурах або інших органах людини.

3. За збудника:

• бактеріальний трахеїт – викликається різними хвороботворними мікроорганізмами;
• алергічний – запалення тканин трахеї обумовлено механізмом алергічних реакцій.

Кожен фахівець вибирає для себе найзручнішу класифікацію для розуміння і диференціальної діагностики трахеїту.

Як передається і відмітні ознаки

Вірусна природа трахеїту дозволяє йому з легкістю передаватися від однієї людини до іншої крапельно-повітряним шляхом, особливо у дітей в організованих колективах. Набагато рідше виявляється побутовий шлях передачі – через предмети побуту та особисті речі, банні приналежності, посуд.

Відрізнити патологію від банальної застуди буває досить непросто. При трахеїті спочатку завжди страждають тканини ротоглотки. А першою ознакою виступає сухий кашель. При цьому, як правило, відсутні інші катаральні прояви – чхання, нежить, ломота і озноб. Ще одна характерна ознака – різке підвищення температури тіла.

Після проникнення в дихальні шляхи, вірусні частинки вражають тканини гортані, у відповідь на це організм включає свої захисні механізми. Виділені в численному обсязі лейкоцити починають боротьбу, що і проявляється гіпертермією – до 37.2-37.5 градусів.

Оскільки переважний шлях передачі вірусного трахеїту – крапельно-повітряний особливу небезпеку становить безпосередній контакт з хворим. Наприклад, розмова з близької відстані, перебування в одному приміщенні тривалий час.

Вірусні частинки не виявляють стійкість у зовнішньому середовищі, швидко гинуть при обробці дезинфектантами, кип’ятінні, під впливом УФ-променів. Тому і ризик зараження через спільний посуд або гігієнічні предмети дуже низький.

Симптоматика

При трахеїті в гострому періоді захворювання відзначаються такі симптоми:

• основна характерна ознака – грубий, малопродуктивний кашель, зі схильністю до нічних нападів;
• колючі больові імпульси в між лопаткою, в області за грудиною, які супроводжують кашель;
• погіршення загального самопочуття – з підйомом параметрів температури понад 38.5 градусів, вираженим нездужанням, підвищеною стомлюваністю;
• супутня симптоматика – взаємопов’язана з тим захворюванням, на фоні якого і виник трахеїт: болі в ротоглотці, чхання, закладеність в носі.

При приєднанні бактеріальної флори відбувається погіршення самопочуття пацієнта, температура знову підвищується, мокрота набуває гнійний характер.

При трахеїті підзв’язового простору запалюються тканини у верхній частині, практично на кордоні з гортанню. В цьому випадку у людини спостерігається наступна симптоматика:

• нав’язливий, громкозвучний, практично «гавкаючий» варіант кашлю;
• можливо розлад дихальної діяльності;
• виражені больові відчуття.

Інколи буває важко таку форму трахеїту відрізнити від ларингіту. Спеціаліст може лікувати їх як одну патологію.

При хронічній формі трахеїту спостерігається зміна в тканинах органу – по атрофічному або гіпертрофічному варіанту. Цьому дуже сприяють такі негативні фактори:

• значне зниження імунних бар’єрів;
• зловживання тютюновою продукцією;
• професійні шкідливості;
• наявність емфіземи легенів;
• хронічні риніти, синусити.

При тривалому перебігу гострого трахеїту, формується його перехід в хронічну форму, якщо в силу будь-яких причин адекватних лікувальних заходів не проводилось.

При атрофічній формі патології пацієнта турбують:

• болісні напади кашлю;
• відходження мокроти практично не спостерігається;
• виражений дискомфорт, больові відчуття колючого характеру супроводжують кожен напад кашлю.

При гіпертрофічній формі хронічного трахеїту спостерігається лише більшу кількість виділень секрету.

У дітей і літніх людей висока ймовірність появи ускладнень, наприклад, перехід патології в бронхіт, пневмонію.

Діагностика

Первинне звернення до фахівця, як правило, до терапевта дозволяє виставити попередній діагноз трахеїту – після ретельного збору анамнезу, скарг, фізикального дослідження.

Для уточнення характеру запальних змін в тканинах, особливо при хронічному варіанті перебігу патології, потрібна консультація отоларинголога. З цією ж метою будуть рекомендовані додаткові методи діагностики, які допомагають відрізнити бактеріальну природу трахеїту від вірусного:

• різні аналізи крові;
• ларінготрахеоскопія;
• взяття мазків;
• бак. посів біоматеріалу;
• аналіз на КУМ.

Якщо в анамнезі у людини є передумови до алергічних патологій, цілком можливий механізм алергічної природи трахеїту. Це також вимагатиме проведення алергопроби і консультації алерголога.

Підозра на туберкульоз вимагає відповідних додаткових діагностичних досліджень і консультації лікаря, при розвитку бронхолегеневих ускладнень – пульмонолога.

З метою адекватної диференційної діагностики до проведення рекомендуються:

• рентгенографія;
• фарингоскопія;
• риноскопия;
• спірометрія.

Інформація від проведених обстежень дозволяє спеціалісту підтвердити діагноз трахеїту.

Тактика лікування

Лікування вірусного трахеїту вимагає дотримуватися наступних загальних принципів лікування:

• дієтотерапія – вживання слизових каш, нежирних бульйонів, рясне пиття морсів, чаю, соків;
• часте полоскання цілющими відварами і розчинами: морською сіллю, календулою, евкаліптом;
• зрошення ротоглотки: антисептичний засіб, різні аерозолі – тричі на добу;
• розсмоктування таблеток і льодяників з пом’якшувальною, антисептичною та знеболювальною дією;
• при доведеній вірусній природі захворювання призначаються противірусні препарати;
• прогрівання грудної клітини рекомендується лише при неускладненому варіанті патології – застосування гірчичників і пластирів небажано, через їхню малу ефективність.

При комбінації трахеїту з ринофарингітом у дітей застосовуються сучасні в’яжучі медикаменти – Протаргол, Колларгол. А для повноцінного та безпечного промивання носових проходів – різні ізотонічні розчини.

Одужання настає швидше, якщо в комплексну терапію включені фізіопроцедури:

• парові і апаратні інгаляції;
• УВЧ;
• електрофорез;
• індуктотермія.

Якщо дитина схильна до алергічних проявів, одним з компонентів лікування – антигістамінний засіб. Його повинен призначати тільки фахівець – з урахуванням вікової категорії малюка, вираженої симптоматики, сприйнятливості до протиалергічних препаратів.

Якщо трахеїт виник у жінки в період виношування малюка, терапія зводиться до призначення народних засобів:

• полоскання ротоглотки відварами цілющих трав – ромашка, календула, череда;
• різні полоскання на основі морської солі;
• теплі компреси на область грудної клітини;
• парові інгаляції з ефірними маслами;
• ванни для ніг з додаванням гірчиці.

Введення протикашльових засобів також переважно в формі апаратних інгаляцій. Наприклад, Лазолван за допомогою небулайзера. У цьому випадку концентрація медикаменту в кров’яному руслі жінки мінімальна і проникнення через плаценту до малюка не спостерігається. Однак, покладатися тільки на народну медицину не варто – лікування повинно проводитися тільки під наглядом фахівця, який і визначає необхідність прийому тих або інших ліків.