Сикоз носа — це інфекційне захворювання, при якому в ділянці волосяних фолікулів перебігає запально-гнійний процес і уражуються тканини, розташовані в навколоносовій ділянці. Збудниками захворювання стають стафілококи і стрептококи. Щоб позбутися недуги, потрібно знати, як правильно організувати схему лікування.
Причини сикоза носа
Основна причина, яка призводить до розвитку сикоза носа, криється в інфікуванні цієї ділянки обличчя. Сама людина сприяє розвитку цієї недуги, чіпаючи і розчісуючи пальцями крила носа, тим самим завдаючи собі мікротравми.
У деяких випадках сикоз з’являється на тлі риніту або синуситу, що перебігає в гнійній формі. Виділення, якими супроводжуються такі хвороби, дратують і інтенсивно зволожують шкіру навколо носових ніздрів, що і призводить до сикозу. Ще одним провокуючим фактором може стати алергічний нежить. Під час нього створюється патогенне середовище, сприятливе для розмноження шкідливих бактерій і мікробів.
Видалення волосся з ніздрів механічним шляхом також може привести до цього інфекційного захворювання. Аналогічно ситуація розвивається при отриманих мікротравмах у ділянці носа. Це стосується подряпин, саден і порізів. Усе це є факторами ризику, до яких також можна віднести:
- себорею;
- розлади гормонального фону;
- гіпертрофію сальних залоз;
- затяжні емоційні сплески;
- порушення в роботі нервової системи.
Механізм розвитку хвороби
Початок хвороби характеризується появою маленьких пустул на волосяних фолікулах. Вони відрізняються загостреною формою, а поверхня навколо них червоніє. Вогнища ураження починають збільшуватися, на них утворюються бляшки яскраво-червоного відтінку. Коли пустули розкриваються, на їх місці розвиваються ерозії.
Таке захворювання часто переходить у хронічну форму. Обумовлено це тим, що в ділянці розкритих пустул починають утворюватися нові. Через це недуга може перебігати протягом декількох років, з тривалими періодами ремісії.
Симптоми і ознаки сикоза
Розпізнати сикоз носа можна за такими ознаками:
- Шкіра в ділянці країв ніздрів стає набряклою і червоною, на поверхні з’являється роздратування.
- Біля входу в носові пазухи, а також навколо волосяних цибулин утворюються гнійники. А виділення гнійного характеру призводять до утворення кірочок, що негативно впливає на дихальний процес.
- Людину турбують хворобливі і сверблячі відчуття, а м’яка тканина здається натягнутою, тим самим завдаючи істотного дискомфорту.
Хвороба перебігає протягом тривалого періоду з регулярними рецидивами. Іноді на уражених місцях можуть з’являтися екземи невеликого розміру, які ще більше посилюють загальний стан.
Препарати місцевої дії
Засіб Бактробан має у складі антибіотик мупіроцин, має бактерицидну дію. Він активний відносно стафілококів, стрептококів, не проникає всередину пошкодженої шкіри. Використовують препарат двічі на день, наносячи на переддень носа, закриваючи його пов’язкою. Лікування триває протягом десяти днів. Висока ефективність і безпечність мазі не дає побічних ефектів.
Фуцідін належить до препаратів зовнішньої дії, що містить антибіотики поліциклічної структури. Засіб застосовують для лікування сикоза, наносять тонким шаром від трьох до чотирьох разів на день.
Тетрацикліновою маззю можна зняти симптоми сикоза, так як відома її бактерицидна дія. Активний антибіотик у складі засобу проти стафілококів, що викликають це захворювання.
Для загоєння гнійників використовують синтомицинову мазь. Основним компонентом препарату є потужний антибіотик, який руйнує бактеріальну флору. Кетамін як складова частина засобу діє м’яко на уражені тканини і відновлює їх. У свідченнях до препарату відзначається його застосування для усунення гнійників, що локалізуються у фолікулах носа.
Препарат зовнішньої дії Левомеколь, крім антибактеріальної дії, покращує відновлення шкірних покривів після запалення. Маззю рясно просочують поверхню рани, прикриваючи серветкою. Особливістю засобу є його безпечність і ефективність.
При запущених формах, з метою дезінфекції, показані примочки зі слабким розчином Резорцину або однойменною маззю з десятивідсотковим вмістом антисептика. Крім очищення, препарат надає регенеруючу дію на тканини. Забороняється використовувати ліки пацієнтам, схильним до алергічних реакцій.
Фізіотерапія при сикозі носа
Крім лікування медикаментозними препаратами, від сикоза носа можна позбутися за допомогою фізіотерапевтичних процедур. Вони можуть використовуватися як самостійне лікування, а також як допоміжні методи при призначеній лікарській терапії, що прискорюють процес одужання. До них належать такі процедури:
- Ультрафіолетове опромінення. Знімає запалення, має бактерицидну і знеболювальну дію, посилює імунні властивості організму і активізує його захисні функції.
- Дарсонвалізація місцевого характеру. Знищує шкідливі бактерії, покращує живлення уражених тканин вітамінними і мінеральними речовинами, стимулює кровообіг у носових пазухах.
- УВЧ-терапія. Блокує запальний процес, покращує обмін речовин у тканинах, які вражені сикозом, відновлює всі функції імунної системи.
Така фізіотерапія допоможе домогтися позитивного і пролонгованого результату в лікуванні цього інфекційного захворювання.
