Тромбоз печінкових вен, або синдром Бадда-Кіарі — це порушення кров’яного струму в результаті утворення згустків у печінці та судинах. Це викликає тромбоз печінки і призводить до порушення нормальної роботи серцево-судинної системи.
Причини
Синдром розвивається внаслідок таких причин:
- травми черевної порожнини;
- онкологічні захворювання (новоутворення в підшлунковій залозі, нирках і наднирниках);
- червоний вовчак;
- мієлопроліферативне захворювання;
- пароксизмальна нічна гемоглобінурія;
- вживання засобів, що підвищують згортання крові;
- інфекційні захворювання (сифіліс, туберкульоз тощо);
- вагітність;
- тривалий прийом оральних контрацептивів;
- спадковість.
Симптоматика
У кожної людини тромбоз печінкових судин перебігає індивідуально, але існують деякі загальні симптоми:
- Збільшення селезінки і печінки. Про це можна судити зі збільшення живота, а людина часто відчуває тяжкість і здуття.
- Больові відчуття. Незважаючи на різний больовий поріг, багато пацієнтів відзначають сильний біль, що позбавляє сну.
- Збільшений живіт через скупчення рідини в животі — асциту.
- Печінкова енцефалопатія.
- Жовтяниця.
- Кровотеча з розширених вен стравоходу і шлунка.
При виявленні хоча б однієї з цих ознак необхідно негайно звернутися до фахівця.
Діагностичні заходи
Оскільки визначити тромбоз без досліджень і аналізів вкрай складно, користуються такими методами його виявлення:
- УЗД з доплерографією допомагає виявити синдром — наявність тромбів у венах печінки. При цьому можливо визначити, приєднані вони до стінок вени чи ні, а також дізнатися вік сполучної тканини.
- Ангіографія. При використанні цього методу в печінкові вени вводять катетер з особливим розчином, що і дає можливість зробити кілька рентгенівських знімків. Іноді в сукупності зі спеціальним препаратом вводять речовини, що виявляють і руйнують тромб.
Також проводять радіонуклідне дослідження, додаткові аналізи та МРТ черевної порожнини, що дозволяють точніше діагностувати хворобу і призначити ефективне лікування.
Як лікувати явище
До лікування тромбозу печінкових судин слід підходити комплексно. Для цього використовують медикаменти, фізіотерапію, а в більш важких випадках і хірургічне втручання.
При медикаментозній терапії призначають діуретики, антибіотики, антикоагулянти, тромболітики та інші препарати, що сприяють розсмоктуванню тромбу і нормалізують роботу печінки. Дозування визначає лікар залежно від тяжкості захворювання, ускладнень у вигляді інших хвороб, віку пацієнта, а також переносимості ним лікарських компонентів. Якщо таке лікування не дає позитивних результатів протягом кількох днів, то необхідно вжити інших заходів.
До таких заходів належить оперативне втручання. Його можуть проводити 3 способами залежно від стадії захворювання:
- Ангіопластика. У печінкові вени вводять підготовлену речовину, що руйнує тромб. При такій операції є ризик, що тромб відірветься (якщо він з’єднаний із судинною стінкою) і почне рухатися по вені. У цьому випадку можливе ускладнення у вигляді тромбоемболії.
- Шунтування печінкових судин. Така операція полягає в накладенні штучних судин, що забезпечують нормальний рух крові.
- Трансплантація печінки показана у важких випадках при гострому перебігу хвороби. Застосовна на пізніх стадіях з важкими ускладненнями.
Лікування тромбозу печінкових судин — справа складна і досить дорога. Як профілактичні заходи (особливо якщо є спадкова схильність до синдрому) варто обмежити вживання алкоголю, стежити за харчуванням, займатися фізкультурою і хоча б раз на рік проходити обстеження в лікаря.
