Туберкульоз очей – інфекційна патологія структур ока, збудником якої є мікобактерія. Виявляється в будь-якому віці, як у чоловічій, так і у жіночої частини населення. Може бути ускладненням первинної форми – легеневої.
Фактори, що провокують хворобу
Основний шлях передачі мікобактерій – крапельно-повітряний. Це факультативні внутрішньоклітинні мікроорганізми. Візуально представляються, як вигнуті тонкі палички, стійкі до кислот і лугів, а також висихання. Джерелом є вже хвора людина – з відкритою формою патології, або бактеріоносій, не підозрюючи про своє захворювання.
Формування патології туберкульоз очей, і її перебіг залежать не тільки від збудника, але і від певних чинників:
- незбалансоване харчування – не вистачає вітамінів, мікроелементів;
- авітаміноз;
- несприятливі трудові, житлові умови;
- недостатнє перебування на свіжому повітрі;
- часті психоемоційні перевантаження;
- важкі стресові ситуації;
- відсутність повноцінного відпочинку;
- наявність шкідливих звичок – зловживання тютюновою, алкогольною продукцією;
- вже наявні в організмі людини соматичні патології;
- імунодефіцитні стани.
Має значення і тривалість контакту людини з уже хворим на туберкульоз. Вимушене довге перебування в одному приміщенні, наприклад, спільне проживання, буде сприяти формуванню вогнища інфекції у здорової людини.
Симптоматика
Розпізнати туберкульоз очей досить складно навіть офтальмологам. Захворювання здатне маскуватися під прояви безлічі патологій.
Причиною прогресування і розвитку ускладнень є пізнє звернення самого пацієнта за консультацією до фахівця. Якщо мікобактерії проникають під верхню або нижню повіку, вони закріплюються на тканини і утворюють при розмноженні інфекційне вогнище. Виникає підвищена сльозоточивість і роздратування, спостерігається виражена набряклість тканин. У міру прогресування утруднюється відтік лімфи, в негативний процес втягується лімфовузол, що локалізується перед вухом. Він збільшується в розмірах, розм’якшується, може прорватися.
На кожному з етапів туберкульозного ураження зорових органів може спостерігатися фліктенульозний кон’юнктивіт – специфічне забарвлення точки вздовж перехідної складки рогівки. Їх оточують запалені кровоносні судини. При приєднанні вторинної мікрофлори виділяється гнійний вміст. На роговій тканині – на місці туберкульозних вогнищ, після регенерації виникають мікрорубці.
Після огляду сітківки фахівцем може бути діагностований хоріоідальній туберкульоз – якщо туберкуломи сформувалися, вони представлені специфічними жовтуватими плямами.
Гострий панофтальміт – це процес абсцедування при туберкульозі ока, симптоми якого призводять до важкого ускладнення, сліпоти. Щоб цього уникнути, рекомендується своєчасно звертатися за консультацією і лікуванням до офтальмолога. Як тільки людина побачила у себе почервоніння і сльозотечу очей, виражену болючість і погіршення зору.
Діагностика
Діагностувати туберкульоз очей під силу тільки висококваліфікованому фахівцеві після проведення ряду додаткових досліджень. Ускладнення викликано тим, що у патології відсутні специфічні симптоми.
Неможливість взяття біоматеріалу для аналізу на мікобактерії також ускладнює диференціальну діагностику. Якщо в анамнезі у пацієнта є інформація, яка вказує на контакт з джерелом мікобактерій, йому буде рекомендовано пройти наступні діагностичні процедури:
- офтальмоскопію;
- УЗД;
- ангіографію сітківки;
- вимірювання внутрішнього тиску ока;
- пробу з туберкуліном;
- діагностичне дослідження протитуберкульозними медикаментами.
Крім цього, обов’язковим дослідженням є рентгенографія грудної клітки – для встановлення можливого первинного вогнища. КТ органів також допомагає виявити туберкульозні вогнища.
Диференціальна діагностика проводиться з іншими інфекційними ураженнями: сифілісом, хламідіоз, мікоплазмоз.
Тактика лікування
Патологія вимагає комплексного підходу до лікувальних процедур. Тільки при своєчасній адекватній терапії туберкульоз очей піддається повному лікуванню.
При виявленні інфекції на початковому етапі формування можливе застосування тільки медикаментозних засобів – протитуберкульозними специфічними препаратами. Їх рекомендує тільки фахівець – з урахуванням вираженості симптоматики, тяжкості стану пацієнта, його сприйнятливості до медикаментів. В комплексну терапію обов’язково входять вітамінні комплекси і імуномодулятори.
Нерідко при лікуванні туберкульозного вогнища потрібне застосування хіміотерапії – особливо в запущених випадках. Спеціальні розчини вводяться офтальмологом з певною частотою. Кратність введення і загальну тривалість лікування визначать лікарі. Окремі особливості хіміотерапії безпосередньо залежать від ступеня ураження органу і особливостей організму пацієнта в цілому.
Гормонотерапія також широко використовується при лікуванні патології – показаний прийом кортикостероїдів в комбінації з антибактеріальними засобами. Строгий контроль і спостереження офтальмолога з динамічними апаратними обстеженнями обов’язкові.
Оперативне втручання – пересадка сітківки або повне видалення органу призначаються при тяжкому перебігу патології, при пізньому зверненні, коли процес вже незворотній. Рішення про його необхідність приймається фахівцями в індивідуальному порядку.
Профілактика
В основі профілактичних заходів щодо запобігання туберкульозної інфекції знаходиться ряд заходів:
- своєчасна вакцинація дитячого населення;
- щорічне проведення флюорографічного дослідження;
- своєчасне звернення до офтальмолога при найменших відхиленнях в діяльності зорового органу.
Для підйому захисних сил – скорегувати раціон, наповнити різними вітамінами і мікроелементами, організувати режим праці та відпочинку, більше бувати на свіжому повітрі.
