Приглухуватість (туговухість) – симптоми, причини, лікування

Туговухість, симптоми якої проявляються у вигляді часткового або повного зниження слуху, дуже сильно ускладнює спілкування і сприйняття звуків навколишнього середовища. Останнім часом за даними ВООЗ кількість людей, що скаржаться на проблеми зі слухом, різко зросла, причому поширення приглухуватості охопило всі верстви населення, а не тільки категорію людей похилого віку, як свідчать статистичні дослідження. Незважаючи на те, що туговухість – глобально поширене захворювання, боротися з яким і можна, і потрібно всіма доступними способами.

Причини приглухуватості

• Вірусні інфекції. Ускладнення на слух можуть давати такі інфекційні захворювання: ГРВІ, ангіна, кір, скарлатина, СНІД, ВІЛ-інфекція, свинка.
• Хламідії (chlamydia trachomatis). Присутність цього виду бактерій у новонароджених може викликати порушення слуху.
• Запальні захворювання. Найчастішою причиною зниження або повної втрати слуху є запальні процеси, що протікають у вухах, наприклад, отит середнього вуха або хронічний гнійний середній отит. У цьому випадку туговухість є ускладненням основного захворювання.
• Аутоімунні захворювання, зокрема гранулематоз Вегенера.
• Отруєння важкими металами: свинцем, ртуттю тощо.
• Різного роду травми, наприклад, черепно-мозкові. Барабанна перетинка може бути пошкоджена навіть такою нешкідливою процедурою, як чищення вушних раковин від скупченої сірки. Плавання, пірнання, занурення на глибину також чинять негативний вплив на барабанну перетинку.
• Гіпертонія, атеросклероз. Зниження слуху спостерігається при порушеннях у кровопостачанні внутрішнього вуха.
• Лікарські засоби. Ототоксичні засоби і антибіотики слід приймати тільки під контролем лікаря, так як деякі з них мають одним з побічних ефектів зниження слуху.
• Тривала дія шуму. Підвищеного шумового навантаження зазнають жителі мегаполісів, особливо ті, що проживають у промислових зонах, біля аеродромів або поблизу великих магістралей. При постійному навантаженні на органи слуху, в тому числі і від прослуховування гучної музики в нічних клубах, на концертах або через аудіоплеєри, часто виникають симптоми приглухуватості.
• Спадковий фактор. Генетична туговухість проявляється в результаті домінування гена, що відповідає за слух, який викликає різну ступінь тяжкості патології.
• Стареча туговухість. З віком більшість людей відзначають зниження гостроти слуху.

Можливі ускладнення патології

Своєчасна діагностика зниження слуху і початок терапії на ранній стадії дозволяє зберегти його. В іншому випадку, як наслідок, розвивається стійка глухота, яка не піддається корекції. При зниженні слуху можуть виникати деякі дефекти мови. Повна глухота іноді призводить до проблем з вимовою окремих звуків і слів.

Туговухість – симптоми, форми захворювання

Нейросенсорна або сенсоневральна форми. Хвороба розвивається в результаті зміни сприйняття звуків. Причиною може послужити пошкодження слухового нерва, барабанної перетинки, інших елементів вуха. Як наслідок – звукові частоти у вусі перетворюються на імпульси, здатні сприйматися головним мозком. У деяких випадках при цій формі приглухуватості може бути пошкоджена ділянка головного мозку, в якій розташована слухова зона.

Кондуктивна форма. Аномалії середнього вуха – слухових кісточок, барабанних перетинок, призводять до порушення звукопроходження, оскільки сигнал надходить безпосередньо в слуховий прохід, а далі проводиться через них у внутрішнє вухо.

Змішана форма. При цій формі спостерігається і порушення звукосприйняття, і проблеми з проходженням звуку через середнє вухо.

Крім різних форм туговухість підрозділяється на V ступенів, залежно від рівня сприйманих вібрацій (ступінь втрати слуху):

• I ступінь – від 26 до 40 децибел – пацієнт не розрізняє шепіт або людську мову в шумному приміщенні;
• II ступінь – від 40 до 55 децибел – пацієнт не розрізняє середні за гучністю звуки;
• III ступінь – від 55 до 70 децибел – пацієнт насилу чує більшість звуків, яскраво виражена здатність до нормального спілкування і сприйняття навколишнього середовища;
• IV ступінь – від 70 до 90 децибел – характеризується практично повною відсутністю сприйняття звуку;
• V ступінь – понад 91 децибел – так звана глухота.

Методи лікування приглухуватості

Терапію призначає фахівець після комплексного обстеження органів слуху, в тому числі і після проведення аудіограми. Залежно від форми і ступеня патології визначаються основні методи лікування, до яких можна віднести: хірургічне втручання, гіпербаричну оксигенацію, прийом ліків, проведення фізіотерапевтичних процедур, слухопротезування. При змішаній формі приглухуватості призначають електричну стимуляцію слухового нерва.

Туговухість – лікування народними засобами

Існує ряд перевірених часом рецептів народної медицини, які істотно поліпшують слух і усувають деякі причини, що викликали туговухість.

Настій коренів аїру болотного. Десертну ложку сухих подрібнених коренів аїру запарюють 0,5 л крутого окропу в скляній або керамічній посудині, накривають кришкою, загортають і дають настоятися протягом трьох годин. Профільтрований настій приймають по 60-65 мл тричі на день за півгодини до прийому їжі. Курс лікування становить 1 місяць, який повторюється після двотижневої перерви.

Відвар ягід журавлини (морс). Вітамінний напій не тільки покращує імунітет, але і сприяє очищенню судинного русла, що сприятливим чином позначається на стані слуху. Стакан свіжих плодів потовкти у дерев’яній ступці, відцідити сік, а макуху залити літром гарячої води і прокип’ятити під кришкою в емальованому посуді на дуже слабкому вогні протягом 5 хвилин. В охолоджений до кімнатної температури і проціджений відвар додати столову ложку бджолиного меду (лісового, польового, лугового, високогірного) і журавлинний сік. Морс випивають протягом доби замість компоту, соку або чаю.

Прополіс. Приготувати настоянку прополісу або купити аптечну. 40 г подрібненої сировини заливають 100 мл розведеного навпіл дистильованою водою медичного спирту в скляній пляшці з притертою кришкою і настоюють у затемненому місці 10 діб, періодично струшуючи рідину (1 раз на день). Готову настоянку змішують з рослинним маслом (обліпихи, лляним, гарбузовим, виноградних кісточок) у співвідношенні: на 1 частину прополісу 4 частини масла. Лікування проводиться курсами по 14 днів. У слуховий прохід закладається ватяна турунда, змочена ліками, на 12 годин, після чого тампон замінюється на новий.

Збір лікарський від приглухуватості. Бажано приймати настій одночасно з лікуванням прополісом. Змішати висушені трави в пропорції 1:1:1:1:1 – календулу, пагони чорниці, хвощ польовий, лист подорожника, траву буркуну. 2 ст. ложки збору запарити в півлітровому термосі окропом і дати настоятися протягом ночі. Приймають настій по 60-70 мл 3 рази на день протягом двох місяців. Після двотижневої перерви курс прийому лікувального збору бажано повторити.

Гімнастика проти симптомів приглухуватості

Хороших результатів для поліпшення слуху як у літніх людей, так і при невриті чи інших симптомах приглухуватості можна досягти за допомогою спеціальної гімнастики, розробленої китайськими вченими. Комплекс вправ не займе більше 5 хвилин, а результат вас порадує вже через 1 місяць щоденних тренувань. Гімнастику проводять вранці або в період сильної втоми – для зняття стресу, напруги.

1. Закрити обидві вушні раковини долонями, розташувавши пальці рук в області потилиці.
2. Вказівним, середнім і безіменним пальцями кожної руки постукати по потиличній частині (не сильно) 12 разів. При кожному стукоті в голові повинні лунати приємні звуки, що нагадують удари ритуальних барабанів.
3. Відняти руки від вух і миттєво прикласти їх назад. Повторити вправу «барабан» 12 разів.
4. Вставити в слухові проходи вказівні пальці і провести обертальні рухи: три рази за годинниковою стрілкою, а потім ще три рази в зворотну сторону.
5. Гімнастика закінчується трьома глибокими вдихами.

В результаті поліпшення кровопостачання органів слуху та тренування барабанних перетинок слух швидко відновлюється практично в будь-якому віці. Будьте здорові!