Оніхомікоз рідко минає сам. Патогенні гриби поступово руйнують нігтьову пластину, а без лікування інфекція може поширюватися на сусідні тканини, спричиняти запалення, гарячковий стан, збільшення лімфатичних вузлів і навіть потрапляння спор у загальний кровотік. Саме тому місцеві протигрибкові засоби — мазі, креми, розчини — залишаються базовим інструментом терапії, особливо на початкових стадіях.
Нижче — практичний розбір того, як вибрати мазь від грибка нігтів на ногах і руках, чим відрізняються групи препаратів за діючою речовиною, скільки триває лікування та які помилки найчастіше зводять його нанівець.
Чому з’являється грибок нігтів
Оніхомікозом легко заразитися й дуже складно вилікувати. Найвищий ризик — у місцях із вологим теплим середовищем і спільним контактом: лазні, сауни, громадські душові, басейни, особливо якщо відвідувати їх без змінного взуття. Підвищена пітливість ніг, поганий кровообіг у нижніх кінцівках і ослаблений імунітет збільшують імовірність зараження в рази.
Серед інших причин і супутніх факторів:
- цукровий діабет;
- екзема нижніх кінцівок;
- систематичний прийом антибактеріальних і протизапальних ліків;
- носіння та контакт із речами хворої людини;
- порушення техніки педикюру — брудні інструменти, травма нігтьової пластини;
- вузьке, неякісне або вологе взуття.
Щоб грибок потрапив під ніготь, йому потрібен «вхід»: мікротріщини, мозолі, дрібні ранки біля нігтьового ложа чи травмований ніготь. Тому навіть незначне пошкодження шкіри навколо пластини варто сприймати як фактор ризику.
Симптоми, за яких мазі доречні
Місцеве лікування призначають, коли є характерні зміни нігтя та шкіри навколо нього:
- зміна форми й кольору нігтьової пластини;
- смужки та плями, що відрізняються від природного кольору нігтя;
- потускнення, потемніння, ущільнення пластини;
- крихкість і відшарування нігтя;
- почервоніння, лущення, сильний свербіж, набрякання шкіри навколо нігтя;
- зазубрювання поверхні пластини.
Самостійно інфекційне ураження нігтя не минає. Навіть якщо симптоми стихли, це не означає, що грибки загинули: захворювання повертається, щойно слабшає імунний захист.
Дві основні групи мазей
Усі мазі, що лікують грибок нігтів на ногах, поділяють на дві великі категорії, які відрізняються хімічним складом, механізмом дії та діючими компонентами.
Азоли
Флуконазол, ітраконазол, кетоконазол. Ці препарати блокують синтез грибкової клітинної мембрани. Важкі ушкодження мембрани призводять до загибелі клітин патогенних мікроорганізмів. Азоли активні практично проти всіх грибків.
Аліламіни
Тербінафін, нафтифін, екзодерил, тербісіл, ламізил. Механізм дії полягає в уповільненні синтезу ергостерину, повному руйнуванні клітинної мембрани грибків і їхній загибелі.
Перед придбанням будь-якої мазі варто проконсультуватися з лікарем: у всіх антигрибкових препаратів є протипоказання, а багато з них здатні спричиняти побічні ефекти.
Як працюють мазі: фармакодинаміка і фармакокінетика
Механізм дії мазей проти грибкових уражень нігтів спрямований на руйнування клітинних мембран патогенів через пригнічення виробництва ергостерину. Щойно стерол перестає вироблятися, у клітинній стінці грибка формується отвір, крізь який проникають складові спори. Без цих життєво важливих елементів ріст і розмноження грибків зупиняються: патогени гинуть, негативний вплив на нігтьову пластину припиняється, симптоми інфекції зникають.
Мазь застосовують виключно зовнішньо. Активні компоненти препаратів для місцевого лікування швидко проникають у найглибші шари епітелію та нігтя, де починають боротися з інфекцією. Речовини у складі мазей абсорбуються в кров лише в незначних кількостях — близько 5–6%. Залишаються активні компоненти в організмі протягом однієї–трьох діб.
Наскільки ефективні місцеві препарати
Дія сучасних протигрибкових ліків спрямована на повне блокування росту й розмноження патогенних мікроорганізмів. Препарати місцевої дії швидко знімають симптоми, що супроводжують інфекцію — свербіж, набрякання сусідніх тканин, лущення, почервоніння — і сприяють відновленню нігтьової пластини. Завдяки мазям і кремам грибок гине, а ймовірність рецидиву зводиться до мінімуму.
Переваги та недоліки мазей
Серед плюсів протигрибкових мазей:
- широкий механізм дії;
- можливість тривалого використання, на відміну від антимікотиків для внутрішнього застосування;
- простота застосування;
- детально описаний розрахунок дозування в інструкції;
- мінімальний перелік побічних ефектів;
- можливість прийому, коли системні протигрибкові ліки протипоказані;
- нижча ціна порівняно з таблетками.
Недоліки теж варто враховувати:
- досить високий ризик рецидиву інфекції;
- важкі форми оніхомікозу лише мазями й кремами вилікувати неможливо — у запущених випадках місцеві засоби застосовують у комплексі з таблетками.
Перед застосуванням препарату обов’язково ознайомтеся з інструкцією, доданою до нього.
На якій мазі зупинити вибір
Купувати мазь самостійно лікарі не рекомендують. Оніхомікоз можуть викликати різні типи патогенних грибків: трихоноти, мікроспори, дерматофіти, дріжджові, плісняві грибки, епідермофітія. Тому перед нанесенням будь-якого ліку слід здати аналіз — зіскрібок з поверхні нігтьової пластини. Лише після визначення типу збудника можна приймати рішення про лікування.
Деякі різновиди грибків резистентні до головних складових мазей. Саме тому «універсальний» препарат навмання часто не дає результату.
Класифікація мазей за діючими речовинами
Мазі для позбавлення від оніхомікозу відрізняються передусім діючою речовиною. Від неї залежить кратність нанесення та тривалість курсу.
| Діюча речовина | Приклади препаратів | Як наносять | Тривалість |
|---|---|---|---|
| Тербінафін | Тербізіл, тербінафін, екзіфін, атіфін, ламізил | На інфіковану пластину і прилеглі неуражені тканини, раз на добу | Не менше одного тижня |
| Кетоконазол | Нізорал крем, мазь мікозорал | На відшліфовану й суху поверхню нігтя, краще ввечері | До відростання нового нігтя |
| Біфоназол | Мікоспор, біфосин | Раз на день на ніч, акуратно втирають у хвору область | 3 тижні |
| Оксиконазол | Міфунгар крем | На ніч, раз на добу | Не менше 4 тижнів |
| Сертаконазол | Залаїн крем | На інфіковану область із захопленням 1 см неураженої шкіри | 4 тижні |
| Нафтифін | Екзодерил | Двічі на день | Тривало, до 6 місяців |
| Циклопіроксоламін | Батрафен крем | Раз на добу | 21 день |
Вибирати препарат потрібно тільки після здачі аналізу на визначення збудника.
Інші засоби для зовнішнього застосування
До не менш ефективних засобів проти грибкової інфекції нігтів належать:
- Креолін — добре бореться з мікробами й грибками, дезінфікує. Ваткою наносять на поверхню нігтя 3–4 рази на добу. Терапію не припиняють, поки ніготь не відросте.
- Фундізол — призначений для розм’якшення й видалення ураженої грибком нігтьової пластини. Застосовують 4, іноді 5 разів на день до отримання бажаного ефекту.
- Фукорцин — бореться з грибками й добре дезінфікує хвору область. Для лікування грибка нігтів на ногах достатньо двох нанесень на день.
- Ефір чайного дерева або лаванди — достатньо однієї краплі. Частота нанесення — 2–3 рази на день.
Ще один ефективний антигрибковий засіб — рідина Бережнова. Її використовують як розчин для ножних ванночок. Курс лікування — 6 місяців.
Дешеві препарати для лікування грибка нігтів
Недорогий препарат не означає неякісний. Ось список доступних мазей, які допомагають позбавити ніготь від інфекції:
- Саліцилова мазь — практично не призводить до небажаних ефектів, крім сухості шкіри. При оніхомікозі засіб застосовують двічі на добу. Терапія триває не менше пів року.
- Цинкова мазь — ще один хороший і ефективний варіант. Двох нанесень на день для лікування цілком достатньо. Терапія триває не менше місяця.
- Сірчана мазь — частота застосування 2 рази на добу. Лікування тривале й може затягнутися до 5–6 місяців.
Дешевші мазі варто застосовувати на первинних стадіях хвороби та після лікування, щоб уникнути повторного інфікування. У важких випадках їх використовують разом із медикаментозними засобами.
Як приготувати мазь у домашніх умовах
При оніхомікозі використовують і домашні суміші. Ось найпоширеніші рецепти:
- У скляній ємності змішують 50 мл оцту та 100 г жиру або гліцерину. Туди ж кладуть одне сире куряче яйце, щільно закупорюють кришкою та ставлять у холодильник до повного розчинення шкаралупи. Коли це станеться — приблизно через тиждень — масу перемішують. Наносять мазь на ніч протягом 2 тижнів.
- Натирають на тертці головку очищеного часнику та змішують із такою ж кількістю гліцерину або олії. Суміш накладають на хворі ділянки компресом на ніч. Терапія має тривати не менше 1,5 тижня.
- Домашня мазь із березовим дьогтем: 100 г продукту змішують з 1 ст. л. домашніх вершків і сирим яйцем. Мазь накладають один раз, можна як аплікацію на ніч. Тривалість терапії — 2 тижні.
Домашні засоби — допоміжний, а не основний метод. Вони не замінюють підтвердженого діагнозу та призначеного лікування, а в разі ускладнень можуть зашкодити.
Підготовка нігтя до нанесення мазі
Перед накладанням мазі або крему нижні кінцівки слід розпарити у гарячій воді з додаванням соди, а потім ретельно висушити. Це пом’якшує пластину та шкіру навколо, полегшує проникнення діючої речовини й дає змогу акуратно зняти уражені ділянки нігтя, не травмуючи здорові тканини.
Кілька практичних правил, які варто тримати в голові протягом усього курсу:
- наносьте препарат не лише на уражений ніготь, а й на прилеглу шкіру, якщо це передбачено інструкцією;
- не пропускайте нанесення — стабільна кратність важливіша за разову «ударну» дозу;
- не припиняйте лікування, щойно зникли симптоми: критерій одужання — відростання здорового нігтя, а не зникнення свербежу;
- під час лікування використовуйте власне взуття, рушник і манікюрні інструменти, щоб не передати інфекцію іншим і не заразитися повторно.
Якщо після кількох тижнів регулярного застосування змін немає або стан погіршується, це привід повернутися до лікаря й переглянути схему лікування, а не збільшувати дозу самостійно.
