Ще зовсім недавно кропова водичка вважалася мало не панацеєю для немовлят, які страждають від розладів в животику, а також для їх мам, які бажали збільшити кількість молока.
Сьогодні цей засіб замінили готовими чаями на основі фенхеля, анісу і коріандру. Тим часом, закордонні педіатри та терапевти до їх дії ставляться скептично, мовляв, це не більше ніж засоби-плацебо.
Так що таке фенхель – безпечна лікарська рослина або чергове модне захоплення натуропатів? Дійсно його вживання приносить відчутну користь? І якщо так, то які частини фенхеля найбільш корисні, і як їх необхідно готувати з метою оздоровлення?
Фенхель – подарунок людям від сімейства зонтичних
І кріп, і петрушка, і фенхель належать до одного сімейства. Як і більшість його родичів, фенхель звичайний – рослина багаторічна (виняток кріп і ще деякі трави). Ви його легко впізнаєте, коли побачите на дачній грядці або на овочевих полицях, за кількома характерними ознаками:
- високому (до 2 м) розгалуженому стеблу;
- розсіченням тонких листочків, сильно схожим на кропові;
- суцвіттям, що складається з дрібних жовтих квіток;
- м’якому анісову аромату;
- білому м’ясистому корені-цибулині.
У дикому вигляді трава фенхель зустрічається в Криму, на Закавказзі і в середньоазіатській смузі, а її батьківщиною вважається Середземномор’я. Ось уже кілька тисячоліть фенхель є цінною культурою, яку вирощують для виробництва медпрепаратів та спецій в Росії, Білорусії, Молдові, Україні.
Але у рядових дачників він рідко зустрічається, хіба що якийсь любитель зелені посадить на своїх грядках аптечний кріп (так звучить інша назва фенхеля).
Овочевий фенхель дає соковиті білі бульби, які особливо цінуються гурманами за їх солодко-гострий смак і гармонійне поєднання з курячим м’ясом і білою рибою. Правда, вирощувати його непросто – щоб корінь фенхелю був смачним і соковитим, рослині потрібно забезпечити досить багато світла, тепла, вологи і грунт високого ступеня окультуреності.
А ось цілителі-народники більше поважають насіння фенхелю і радять їх застосовувати при розвитку різноманітних захворювань. Знайти зеленувато-коричневі сім’янки можна в будь-якій аптеці, і на упаковках вказано, що це засіб призначений для застосування під час функціональних розладів травного тракту. Але насправді спектр застосування насіння набагато ширший.
Лікувальні властивості фенхелевої трави і насіння
Про те, наскільки людині можуть бути корисні властивості фенхеля, писали ще 5000 років тому в давньоіндійських і давньоєгипетських трактатах. Вже тоді в них вказувалося, що ароматна трава має бактерицидну, жовчо-та сечогінну дію. Пізніше давньоримські легіонери носили з собою мішечок з пряним насінням, щоб швидко відновитися до або після бою, а тим, хто поститься, вони допомагали заповнити запаси білка.
Надалі спостереження за цілющими можливостями пряної рослини не припинилися. Так, готувати чай з фенхелем для новонароджених, коли ті страждали від кишкових кольок, радив ще Гіппократ, а Пліній, античний натураліст, згадував про його сприятливий вплив на органи зору.
Придворний лікар могутніх середньоазіатських султанів Авіценна призначав фітозасоби на основі фенхеля при катаракті, а також для лікування запальних процесів і гарячкового стану.
Сучасна наукова медицина лікувальні властивості фенхеля частково підтверджує. Наприклад, у фармацевтичній інструкції до насіння зазначено, що біологічно активні сполуки, які в них містяться, дають секретолітичними, спазмолітичний і протимікробний ефект, необхідний для лікування:
- метеоризму і кишкових спазмів;
- ГРВІ та грипу;
- запалення дихальних шляхів.
Народна медицина вважає, що застосування фенхеля виправдано і при інших захворюваннях, наприклад, болісних менструаціях, розладах центральної нервової системи, гастритах з підвищеною кислотністю.
Секрет чудо-рослини – в його складі
Які ж активні компоненти входять до складу фенхеля, що відомості про його користь дійшли до нас крізь століття? Базова діюча речовина – це анетол, первинний інгредієнт фенхелевого ефірного масла. Медики до цієї речовини радять ставитися з обережністю, оскільки воно вважається нейротоксичним і провокуючим небажаний естрогенний ефект. Однак потрапляючи в організм в мінімальних дозах, анетол проявляє спазмолітичну та протимікробну дію.
Крім анетола, в ефірному маслі є фенхон, відомий сильним антисептичною дією, і монотерпени, які володіють фунгіцидною і антивірусною властивістю. Також в цибулинах і плодах фенхелю присутні:
- вітаміни – особливо багато L-аскорбінової кислоти (50-90 мг), ще є каротин, вітаміни P і E;
- солі фосфору, магнію, натрію, цинку, кальцію;
- жирні кислоти – олеїнова, ліноленова, стеаринова.
Білків, жирів і вуглеводів в зелені і бульбах трохи, а тому вони відносяться до низькокалорійних продуктів (всього 30 ккал в 100 г), рекомендованим для меню людей, що худнуть.
Приготування препаратів для різних цілей
Традиційним лікувальним фітозасобом на основі фенхеля вважається чай. Його рекомендується готувати з насіння за таким рецептом:
- В емальовану посудину всипати 1 ст. л. плодів і залити 200 мл гарячої кип’яченої води.
- Закрити кришкою і поставити в водяну баню (ємність більшого розміру з окропом) на 15 хвилин.
- Протягом наступних 45 хвилин дати охолонути в кімнатних умовах і процідити.
- Долити кипяченої води до колишнього обсягу, тобто до 200 мл.
Готовий чай з фенхелем різних вікових категорій потрібно вживати 3-4 рази на день в таких дозуваннях:
- дітям від 6 міс. до 3 років – по 1 ч. л .;
- 3-7 років – по 1 дес. л .;
- 7-10 років – по 2 ст. л .;
- 10-14 років – по ¼ склянки;
- від 14 років і дорослим – по ⅓ склянки.
Отриманою рідиною можна також полоскати горло при болях або захриплості. Також якщо мучить сильний сухий кашель, на ніч можна випити склянку теплого молока, в якому попередньо були проварені зернятка фенхеля.
При жовчнокам’яній хворобі їх слід протушкувати в окропі 30 хвилин (на склянку окропу – 3 ч. л. сировини) і пити по 4 рази в день перед їжею по 3 ст. л. Цей самий фітозасіб допомагає при хронічному панкреатиті.
Жінкам пити фенхелеві препарати дуже корисно в клімактеричному періоді, оскільки в них міститься фітоестроген. При циститах і інших захворюваннях сечостатевої сфери чай служить протизапальним і сечогінним засобом.
Крім того, він допомагає швидше досягти мети людям, які борються із зайвою вагою, оскільки при вживанні настою інтенсивніший обмін речовин, очищається кишечник, проходять застої рідини.
В якості примочок для очей свіжоприготований напій використовується так:
- Приготувати чай за рецептом, описаного вище.
- Поки він остиває, приготувати собі місце на зручному дивані, вимкнути телефон.
- Вмитися і підготувати кілька ватних дисків.
- Змочити два з них в теплій воді і накласти на область очей.
- Коли вони охолонуть, взяти нові диски, змочити їх і знову зробити примочки.
Загальна тривалість процедури становить 20 хвилин. Її можна проводити і для лікування, і з метою регулярного догляду за очима.
Фенхель в косметології та кулінарії
Майже в будь-якій аптеці можна придбати ефірну олію фенхелю. Всередину його рекомендують приймати з великою обережністю, зате в рішенні косметологічних завдань це перший помічник. Ось кілька прикладів того, як можна використовувати фенхель, щоб залишатися не тільки здоровим, але і красивим:
- прийом аромаванн для антицелюлітного ефекту – до 100 г морської солі додати 5 к. масла, розчинити його в теплій воді і приймати ванну 20 хвилин;
- збагачення косметичних засобів – шампунів (10 к. / 100 мл), кремів і масок (2 к. / 10 мл), тоніків (5 к. / 100 мл);
- масаж тіла та обличчя – влити 3-5 крапель олії фенхеля в базове (наприклад, оливкову) і масажувати потрібні зони, після чого залишити засіб на 20 хвилин і промокнути залишки.
Для підтримки здорового стану насіння, зелень і качан фенхеля найкраще споживати в стравах. Так, його насіння надають пряно-кроповий смак продуктів, і їх можна додавати в якості спеції в багато рецептів:
- супів і гарнірів;
- овочевих салатів по типу вінегрету;
- хліба та кондитерської випічки;
- соусу, приправ, консервації;
- киселів, компотів, льодяників.
У кулінарію можна пускати всі частини рослини, включаючи листя, стебла, парасольки і черешки.
Правда і міфи про нешкідливість фенхеля
Якщо споживати фенхель як аромавкусову спецію, він абсолютно нешкідливий. Але через велику кількості біоактивних речовин, які в ньому містяться, ліки можуть перетворитися на отруту.
І ось перше розвінчування міфу про безпеку застосування засобів з фенхеля для годуючих мам: їм, насправді, він протипоказаний, як і вагітним. Ні в вигляді відвару, ні у вигляді настою фенхель під час лактації пити не рекомендується – анетол, який проникає через молоко матері в організм малюка, може викликати сонливість і судоми.
Крім того, немає ніяких доказів, що фенхелевий настій насправді підвищує лактацію, тому потенційний ризик його застосування перекриває користь.
Також фенхель як фітопрепарат не потрібно вживати людям з порушеннями серцевого ритму, виразкою шлунка, епілепсією, нервовими розладами. Пам’ятайте, що скасовувати лікарські призначення і замінювати їх домашніми засобами не можна – все фітотерапевтичні заходи повинні бути узгоджені з основним лікуванням.
