Коли в дитячому садку чи школі реєструють випадок кору, батьки часто реагують однаково: «Це ж дитяча інфекція, ми нею вже перехворіли». Проте кір не поділяє людей на «дорослих» і «дітей» — він поділяє їх на тих, хто має стійкий імунітет, і тих, хто його не має. А оскільки імунітет з’являється лише після перенесеного захворювання або щеплення, ризик залишається реальним для всіх вікових груп.
Що таке кір і чому він такий заразний
Кір — це висококонтагіозна патологія вірусної природи. Її історія сягає глибини століть, коли спалахи інфекції буквально «викошували» цілі міста. Особливо пильну увагу їй приділили медичні світила в XIX столітті, а дієву вакцину для профілактики вдалося отримати лише до середини XX століття. Після цього щеплення включили до обов’язкового переліку Національного календаря щеплень у багатьох країнах світу.
Вірусні агенти, проникнувши в організм людини, осідають на слизових тканинах, провокуючи в них запалення. Далі вони переміщуються в лімфоїдні структури, де починають активно розмножуватися, швидко поширюючись по всіх органах. Саме в цей момент хвора людина стає особливо небезпечною для оточуючих.
У новонароджених малюків у кров’яному руслі виявляються досить високі показники антитіл до вірусу кору — вони передані дитині матір’ю. Однак через 4,5–6 місяців ризик захворіти багаторазово зростає, оскільки рівень антитіл падає.
Як відбувається зараження
При досить близькому контакті з людиною, яка вже хвора на кір, заразитися може кожен, у кого відсутній міцний довічний імунітет. Останній з’являється тільки у тих, хто вже колись перехворів.
Основний шлях передачі інфекції — крапельно-повітряний. Вірусні агенти просто виходять у повітря при розмові, кашлі, чханні. Потім вони вдихаються здоровою людиною і проникають в організм.
У зовнішньому середовищі вірусні частинки досить нестійкі. Вони швидко гинуть під впливом прямих сонячних променів, різних дезінфікуючих розчинів. Тому можливість зараження через предмети побуту, іграшки, рукостискання мінімальна.
Повітряний потік, з розташованими в ньому елементами вірусу, потрапляє в сусідні приміщення, а звідти за системою внутрішньобудинкової вентиляції переміщається від даху до підвалу. Тому передаватися кір може практично в 95–100% випадків.
При цьому активний контакт зовсім не означає безпосереднє спілкування із зараженою особою — достатньо просто перебувати з нею в одній кімнаті або навіть у сусідньому приміщенні. Перебування здорової людини в тому місці, де зовсім недавно був пацієнт з кором, але в момент його фактичної відсутності — це пасивний контакт. Вірусні частинки здатні зберігати свою активність до 2–2,5 годин у циркулюючих повітряних потоках. Подібні контакти характерні для громадського транспорту, магазинів.
Періоди високої ймовірності зараження
Носієм і безпосереднім джерелом вірусу кору є, безумовно, вже хвора людина. Сам механізм передачі фахівці відносять до аерозольного. Виділяються пацієнтом при розмові, чханні, диханні крапельки слизу з вірусними елементами потрапляють у повітряні потоки, утворюючи дрібнодисперсний аерозоль.
Якщо людина захворіла на кір, вона передає його оточуючим уже до кінця продромального періоду. Пацієнт залишається максимально заразним до 4 діб від початку висипань. Оскільки поява нових елементів на шкірних покривах, як правило, спостерігається хвилеподібно — протягом 3–5 діб, то хвора людина становить небезпеку в цілому близько 6–9 днів.
У період виношування малюка захисні сили жінки істотно знижуються. Якщо вона не перехворіла на кір, ризик зараження особливо великий на всіх етапах вагітності. Однак можливість внутрішньоутробного ураження вірусними агентами кору зростає до кінця третього триместру — вертикальний механізм зараження.
Хто в зоні підвищеного ризику
Починатися патологія може раптово, однак симптоматика має велику схожість з іншими вірусними захворюваннями, наприклад грипом. Тому провести адекватну диференціальну діагностику буває важко. Особливо пильними треба бути людям з наступних підгруп:
- малюки до трьох років, які не пройшли специфічну вакцинацію від кору;
- діти на штучному вигодовуванні або ті, кого рано забрали від материнських грудей;
- ті, хто мало гуляє на свіжому повітрі;
- ті, хто вимушений перебувати в погано провітрюваних приміщеннях, у місцях великого скупчення людей;
- малюки, які страждають на рахіт, мають ослаблені імунні бар’єри;
- люди з наявністю різних соматичних патологій, які підривають захисні механізми дитячого організму.
У момент виношування малюка жінка, яка не має антитіл до вірусу кору, також входить у підгрупу високого ризику. Можливі тяжкі наслідки для плода будуть показанням для переривання вагітності, якщо майбутня мати заразилася на кір.
Як розпізнати початок хвороби
Передається крапельно-повітряним шляхом вірус кору може вразити навіть найміцніший організм, якщо людина не перехворіла на цю «дитячу» інфекцію. У малюків розпізнати симптоматику особливо важко, з огляду на вік вони погано розповідають, що їх турбує.
Як починається кір — насторожливі ознаки:
- нехарактерна раніше слабкість, млявість, підвищена дратівливість у малюка;
- коливання параметрів температури — скачки до 38,5–39 градусів;
- почервоніння тканин ротоглотки;
- підвищене сльозовиділення і ринорея;
- дискомфорт у різних відділах голови.
Усі ці симптоми мають велику схожість з ГРВІ та грипом, тому консультацію фахівця провести необхідно обов’язково.
До кінця 3–4 доби у малюка на тканинах ротоглотки — небі, щоках — можна візуально відзначити появу характерних висипань — енантему. Саме з цього моменту він особливо заразний для оточуючих, оскільки в його біологічних виділеннях, особливо слині, знаходяться мільйони вірусних частинок кору.
Спілкування з уже хворою дитиною з кінця інкубаційного періоду і до припинення нових «підсипань» елементів на її шкірі — це пряма загроза зараження для тих, у кого відсутній стійкий імунітет до кору.
Якщо висип — починаючи з області голови і шиї і закінчуючи всіма іншими частинами тіла — вже з’явився, поставити адекватний діагноз не складає великих труднощів для фахівця.
Способи профілактики
Важливим моментом захисту улюбленого чада від загрози зараження такою небезпечною інфекцією, як кір, є своєчасна вакцинація, дотримання Національного календаря щеплень.
Саме завдяки включенню в нього обов’язкової постановки щеплення від кору вдалося багаторазово знизити кількість виявлених випадків патології. Тепер уже тільки в малорозвинених державах можуть виникати її спалахи з численними хворими і зі смертельним результатом.
Якщо все ж малюк контактував з хворим, і на цей випадок у фахівців є рішення — введення протикорового гамма-глобуліну — готових антитіл. Його постановка гарантовано полегшить перебіг захворювання або навіть зовсім запобігає появі неприємної симптоматики. Однак ефективність буде спостерігатися тільки при своєчасному введенні — не пізніше 5–6 діб з моменту контакту.
Відповідно до сучасних медичних інструкцій, подібна процедура цілком допустима у малюків вже з тримісячного віку і до трьох років включно. А для дітей старшої вікової категорії протикоровий гамма-глобулін вводиться за строго індивідуальними показаннями. Наприклад, у малюків з імунодефіцитом, хронічними тяжкими патологіями, що ослаблюють захисні сили, наприклад туберкульоз.
Ще одним ефективним методом профілактики є введення карантину в тій установі, де був виявлений випадок кору. Обов’язково проводиться щоденна термометрія, огляд шкірних покривів та слизових. Всіх, хто ще не хворів на кір і у кого відсутні відповідні щеплення, ізолюють. Якщо спалах кору підозрюється в стаціонарі — імунізують всіх, хто знаходиться там. Цей захід дозволяє багаторазово знизити ризик формування посткоревих ускладнень.
