Імбир аптечний (Zingiber officinale) – це очеретяна багаторічна рослина з родини імбирних.
Це культурна рослина, яку вирощують у субтропічних областях Африки, Азії та Америки. У дикому вигляді імбир не зустрічається.
Відмінні ознаки: ця рослина має товсте гіллясте кореневище горизонтального напрямку, з якого відростають надземні стебла. Стебла розрізняють на листоносні й квітучі, що сягають близько тридцяти сантиметрів у висоту. Колосовидне суцвіття має широкі прилистки, в пазухах яких сидять квітки.
На сьогодні імбир цілеспрямовано вирощують у таких країнах, як Китай, Індія, Індонезія, Ямайка, Австралія, Барбадос, та в деяких країнах Західної Африки. Рослина розмножується поділом кореневища, яке нарізають на шматки завдовжки 2,5-5 сантиметрів, вагою по 20-25 грамів. Кожен такий шматок повинен мати одну-дві добре розвинені бруньки. Після посадки в ґрунт імбир викопують через 6-10 місяців, коли листя починає жовтіти та відмирати. Викопані свіжі кореневища промивають у воді і сушать на сонці. Врожайність імбиру становить близько 15-25 тонн з кожного гектара.
Склад
До хімічного складу кореня імбиру, який є цілющою і їстівною частиною рослини, входять набір ефірних олій, цінгіберін, цінгерол, шагеол, а також жирні олії, крохмаль і дубильні речовини.
Пекучим смаком імбир завдячує фенолоподібній речовині гінгеролу, що входить до його складу. Крім того, він містить усі незамінні амінокислоти, серед яких також є триптофан, лейцин, метіонін, валін, фенілаланін, треонін та інші.
Застосування, лікувальні властивості імбиру
Імбир використовується не тільки в медичній практиці, але й у кулінарії, тому набув широкого поширення по всьому світу. В Європу імбир був завезений ще в середні віки як пряна спеція, однак уже тоді було помічено його профілактичну дію проти чуми.
Лікувальні властивості імбиру були помічені з давніх часів, і тому його використовували не тільки в кулінарії для поліпшення смакових властивостей багатьох страв, але й як лікарську рослину.
Імбирний корінь має такі корисні властивості – знеболювання, зняття запалень, а також спазмолітичні властивості та багато інших корисних дій. Він є хорошим антиоксидантом, має антибактеріальні властивості, сприяє зміцненню імунітету.
Вживання імбиру в харчуванні як спеції не тільки надає їжі своєрідний смак, він покращує і прискорює травлення, має жовчогінну дію, посилює апетит. Регулярне застосування імбиру в їжу ефективне при нетравленні, виразці шлунку, відрижці. Його застосовують при метеоризмі й різних болях у животі, від проносу і для нейтралізації токсинів, що потрапили в організм з неякісною їжею.
Імбир у народній медицині використовується при простудних захворюваннях як засіб, що розігріває кров, знищує шкідливі бактерії, сприяє відхаркуванню при кашлі. Імбир відмінно допомагає при болю в горлі, при синуситах і бронхітах.
Імбир ефективний при підвищеному холестерині й добре допомагає в лікуванні атеросклерозу. Він використовується місцево при ревматизмі і болях у суглобах, при м’язових болях.
Чай з коренем імбиру відновлює сили, покращує мозковий кровообіг, допомагає зняти втому і подолати наслідки стресу.
Загалом імбир сприяє омолодженню організму, затримуючи його старіння, покращуючи потенцію, допомагаючи позбутися безпліддя. Сприяючи прискоренню обміну речовин, імбир ефективний для схуднення (імбир для схуднення). Його можна вживати як спецію і у вигляді чаю.
У народі широко поширений так званий «імбирний чай», який при регулярному вживанні справляє оздоровчий вплив на весь організм і навіть зупиняє ріст і розвиток злоякісних пухлин.
Для його приготування треба взяти одну чайну ложку подрібненого кореня, залити двома склянками окропу і кип’ятити на водяній бані сорок хвилин. Потім процідити, додати чайну ложку цукру або меду і пити як чай. Такий чай добре допомагає при відчутті важкості в шлунку після їжі, при нудоті, блювоті.
З імбиру можна приготувати спиртову настоянку, яку вживають при втомі, нездужанні, перших ознаках застуди, при болях у животі або розладі травлення.
Для приготування настоянки 10 грамів подрібненого кореня заливають 40%-ним спиртом або горілкою і настоюють у теплому темному місці 15 днів, періодично струшуючи пляшку. Приймати таку настоянку треба по 10-15 крапель 3 рази на день за 20 хвилин до їжі. Для поліпшення апетиту можна приймати по чайній ложці настоянки перед їжею. Можна розбавляти настоянку водою перед вживанням і додавати трохи цукру або меду.
