Імбир аптечний (Zingiber officinale) – це очеретяна багаторічна рослина з сімейства імбирних.
Це культурна рослина, яку вирощують в субтропічних областях Африки, Азії та Америки. У дикому вигляді імбир не зустрічається.
Відмінні ознаки: ця рослина має товсте гіллясте кореневище горизонтального напрямку, з якого відростають надземні стебла. Стебла розрізняють на лістоносні і квітучі, що досягають близько тридцяти сантиметрів у висоту. Колосовидне суцвіття має широкі прилистки, в пазухах яких сидять квітки.
На сьогоднішній день імбир цілеспрямовано вирощується в таких країнах, як Китай, Індія, Індонезія, Ямайка, Австралія, Барбадос, та у деяких країни Західної Африки. Рослина розмножується поділом кореневища, яке нарізають на шматки завдовжки 2,5-5 сантиметрів, вагою по 20-25 грамів. Кожен такий шматок повинен мати одну-дві добре розвинені бруньки. Після посадки в ґрунт імбир викопують через 6-10 місяців, коли листя починає жовтіти та відмирати. Викопані свіжі кореневища промивають у воді і сушать на сонці. Врожайність імбиру становить близько 15-25 тонн з кожного гектара.
Склад
У хімічний склад кореня імбиру, який є цілющою і їстівної частиною рослини, входять набір ефірних масел, цінгіберін, цінгерол, шагеол, а також жирні олії, крохмаль і дубильні речовини.
Пекучим смаком імбир зобов’язаний фенолоподобній речовині гингеролу, входить до його складу. Крім того він містить всі незамінні амінокислоти, серед яких також є триптофан, лейзин, метіонін, валін, фениланин, треонін та інші.
Застосування, лікувальні властивості імбиру
Імбир використовується не тільки в медичній практиці, але і в кулінарії, тому отримав широке поширення по всьому світу. В Європу імбир був завезений ще в середні століття як пряна спеція однак, вже тоді було помічено його профілактичну дію проти чуми.
Лікувальні властивості імбиру були помічені з давніх часів і тому його використовували не тільки в кулінарії для поліпшення смакових властивостей багатьох страв, але і в якості лікарської рослини.
Імбирний корінь володіє наступними корисними властивостями – знеболювання, зняття запалень, а також, спазмолітичними властивостями, та багатьма іншими корисними діями. Він є хорошим антиоксидантом, має антибактеріальні властивості, сприяє зміцненню імунітету.
Вживання імбиру в харчуванні як спеції не тільки надає їжі своєрідний смак, він покращує і прискорює травлення, має жовчогінну дію, посилює апетит. Регулярне застосування імбиру в їжу ефективно при нетравленні, виразці шлунку, відрижці. Його застосовують при метеоризмі і різних болях у животі, від проносу і для нейтралізації токсинів, що потрапили в організм з неякісною їжею.
Імбир в народній медицині використовується при простудних захворюваннях, як засіб, що розігріває кров, знищує шкідливі бактерії, сприяє відхаркуванню при кашлі. Імбир відмінно допомагає при болю в горлі, при синуситах і бронхітах.
Імбир ефективний при підвищеному холестерині і добре допомагає в лікуванні атеросклерозу. Він використовується місцево при ревматизмі і болях у суглобах, при м’язових болях.
Чай з коренем імбиру відновлює сили, покращує мозковий кровообіг, допомагає зняти втому і подолати наслідки стресу.
В цілому імбир сприяє омолодженню організму, затримуючи його старіння, покращуючи потенцію, допомагаючи позбутися від безпліддя. Сприяючи прискоренню обміну речовин, імбир ефективний для схуднення (імбир для схуднення). Його можна вживати як спецію і у вигляді чаю.
У народі широко поширений так званий «імбирний чай», який при регулярному вживанні надає оздоровчий вплив на весь організм і навіть зупиняє ріст і розвиток злоякісних пухлин.
Для його приготування треба взяти одну чайну ложку подрібненого кореня, залити двома склянками окропу і кип’ятити на водяній бані сорок хвилин. Потім процідити, додати чайну ложку цукру або меду і пити як чай. Такий чай добре допомагає при відчутті важкості в шлунку після їжі, при нудоті, блювоті.
З імбиру можна приготувати спиртову настоянку, яку вживають при втомі, нездужанні, перших ознаках застуди, при болях в животі або розладі травлення.
Для приготування настоянки 10 грамів подрібненого кореня заливають 40% -ним спиртом або горілкою і настоюють в теплому темному місці 15 днів, періодично струшуючи пляшку. Приймати таку настоянку треба по 10-15 крапель 3 рази на день і 20 хвилин до їжі. Для поліпшення апетиту можна приймати по чайній ложці настоянки перед їжею. Можна розбавляти настоянку водою перед вживанням і додавати трохи цукру або меду.