Під реактивним гепатитом розуміється дифузне вторинне ураження тканини печінки, що характеризується запально-дистрофічними процесами, які формуються на тлі інших патологій органів травлення.
Виникнути захворювання може не тільки у дорослих, але і у дітей. Клінічні прояви помірно виражені, тому відхилення в самопочутті можуть сприйматися людиною за ознаки інших патологій. Відповідно діагностикою та лікуванням повинен займатися тільки висококваліфікований фахівець. Самолікування абсолютно неприпустиме.
Причини
Реактивний гепатит у дітей і дорослих може сформуватися на тлі вже наявних в організмі людини різних розладів у системі травлення – від виразкового ураження верхніх відділів кишечника до новоутворень і станів після оперативного втручання.
Крім цього, до основних причин появи запальних процесів у гепатоцитах можуть привести:
- патології жовчовивідних структур;
- виразковий коліт;
- ревматичні ураження;
- склеродермія;
- ендокринопатології;
- різноманітні вірусні, а також бактеріальні інфекції;
- гельмінтози;
- важкі інтоксикації;
- великі опікові дефекти;
- гранулематоз.
Окремими фахівцями ранні етапи лікарської або токсичної форми гепатиту також можуть розглядатися як основа реактивної зміни гепатоцитів.
Підгрупи ризику
Оскільки в основі патології лежить істотне порушення дезінтоксикаційної діяльності структур печінки, то до основної підгрупи ризику щодо формування подібних станів слід віднести людей:
- які страждають від захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів;
- які мають інфекційні або вірусні ураження верхніх відділів кишечника;
- які зловживають алкогольною та наркотичною продукцією;
- які перенесли різні оперативні втручання на органах черевної порожнини;
- які надмірно захоплюються прийомом медикаментів – без контролю з боку лікаря;
- з протозойними, гельмінтними ураженнями;
- з гранулематозом, склеродермією;
- з нескорегованим раціоном.
Якщо людина має одне або декілька з перерахованих вище захворювань або факторів ризику, слід уважно ставитися до власного здоров’я, регулярно проходити профілактичний медичний огляд з обов’язковим дослідженням функціональної здатності печінки.
Симптоми
Неспецифічний гепатит реактивної форми у більшості людей протікає практично повністю безсимптомно або має вкрай стерту клінічну картину, що нагадує якесь інше захворювання.
Скарги пацієнтів, як правило, обумовлені:
- хронічною інтоксикацією;
- важкими системними патологіями;
- радіаційним опроміненням;
- збоями в сполучній тканині;
- аутоімунними розладами.
Симптоми такої форми гепатиту:
- наростаюча слабкість;
- надмірна втомлюваність;
- диспепсичні розлади – часті позиви на нудоту, блювоту, чергування запорів з діареєю;
- дискомфорт і ниючий біль у проекції печінки;
- коливання настрою, підвищена дратівливість.
З локальних змін слід відзначити збільшення розмірів печінки, селезінки, рідше – зміну забарвлення шкіри і слизових, їх жовтяничність. Діагноз буде виставлятися фахівцем на сукупності інформації – анамнезу, фізикального та інструментального дослідження.
Особливості симптоматики у дітей і у дорослих
Особливістю виникнення патології в дитячій практиці є те, що захворювання формується у малюків на тлі алергічних станів, наприклад, дерматитів або астми.
Симптоматика наростає поступово – дитина стає більш примхливою, млявою, у неї погіршується апетит, часто турбують болі в різних відділах голови, порушується травлення.
Характерні тяжкість і метеоризм, а також жовтяничне фарбування шкіри і слизових, що спостерігається у дорослих, у малюків зустрічається рідше. Однак свербіж більш інтенсивний, на цьому фоні істотно порушується нічний сон, що ще більше погіршує ситуацію.
Перебіг реактивної форми запального процесу в тканині печінки безпосередньо залежить від першопричини – основного захворювання, що спровокувало збій у функціях органу. Лікувати необхідно саме його, тоді і симптоматика гепатиту швидко усунеться.
Діагностика
Адекватну диференціальну діагностику в змозі провести тільки висококваліфікований фахівець, адже клінічна картина патології в більшості випадків розмита, характерні симптоми виражені мінімально.
Щоб отримати необхідну інформацію, фахівцем будуть рекомендовані до проведення наступні інструментальні та лабораторні дослідження:
- різні аналізи крові;
- аналізи сечі і калу;
- гістологічне дослідження і біопсія органу;
- ФГДС, УЗД;
- рідше МРТ, КТ;
- оглядова рентгенографія;
- забір різних маркерів.
З метою встановлення вираженості фіброзу в паренхімі печінки використовується фіброеластографія. Тільки сукупність всієї інформації дозволяє гастроентерологу виключити всі інші патології і зупинитися на діагнозі саме гепатиту реактивної форми.
Тактика лікування у дітей
Після виставлення адекватного діагнозу дитини найчастіше поміщають в умови стаціонару, де є можливість провести всі необхідні лікувальні заходи в належному обсязі.
Патологія вимагає комплексного підходу до схеми лікування:
- найсуворіша дієтотерапія – присутність в раціоні легкозасвоюваних і максимально вітамінізованих страв;
- дезінтоксикаційні процедури;
- прийом гепатопротекторів на рослинній основі, різних протизапальних медикаментів;
- корекція водного режиму – не менше 1,5-2 л рідини в добу: компоти, морси, зелений чай, соки.
Основний упор в тактиці лікування робиться на усунення першопричини негативного стану. При своєчасному проведенні перерахованих вище процедур із захворюванням вдається впоратися в стислі терміни.
Тактика лікування у дорослих
Фахівцями видаються наступні рекомендації щодо усунення симптоматики гепатиту:
- на весь період лікування виключити надмірну фізичну активність;
- скорегувати розпорядок праці та відпочинку;
- виключити використання гепатотоксичних медикаментів;
- проводити дезінтоксикаційні заходи;
- приймати спеціальні сучасні гепатопротектори – вони істотно полегшують і покращують діяльність гепатоцитів;
- проводити вітамінотерапію.
У період виношування малюка при виникненні реактивного гепатиту лікування буде дещо іншим, оскільки багато фармакологічних препаратів у цей момент під забороною. Тому терапія будується на усуненні основного фактора, який спровокував патологію, проведенні більшого часу в ліжку, корекції раціону.
Особливої обережності вимагає підбір фармакотерапії та у людей похилого віку – у них найчастіше є й інші соматичні розлади, які також потребують уваги фахівця. Щоб не перевантажувати і так запалені структури печінки, підбір доз медикаментів здійснюється індивідуально. Результативність полягає у використанні найменших доз протизапальних ліків на тлі оптимального їх впливу на організм людини.
Профілактика
Полягає в дотриманні принципів здорового харчування: збалансованості, вітамінізованості, переважання рослинних компонентів над тваринами. Рекомендується своєчасно проводити профілактичні медичні огляди з обов’язковим дослідженням функціональності печінки. Специфічної профілактики на сьогоднішній момент не розроблено.
