Лікувальна фізкультура при ішемічній хворобі серця не замінює лікування, але входить до програми відновлення: вона поступово тренує серцево-судинну і дихальну системи, підвищує витривалість до навантажень і допомагає легше переносити стрес. Ключове слово тут — «поступово». Комплекс вправ підбирають індивідуально, і перед початком занять стан пацієнта оцінює лікар.
Якщо навантаження не відповідає клінічній картині, самопочуття може погіршитися. Тому спочатку визначають, до якої групи належить пацієнт і на якій стадії перебуває захворювання.
Три групи пацієнтів: чим вони відрізняються
Поділ на групи допомагає зрозуміти, які м’язи можна задіювати, скільки має тривати заняття і які симптоми вважаються сигналом зупинитися.
- 1 група. У неї входять хворі, в анамнезі яких фіксується стенокардія. Інфаркту не було, тому дозволені гімнастичні вправи із залученням усіх груп м’язів.
- 2 група. Характеризує пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда і мають придбаний кардіосклероз. Тут працюють переважно з великими групами м’язів, а рухи мають бути плавними.
- 3 група. Включає хворих з аневризмою лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда. Це зона підвищеного ризику, тому навантаження різко обмежують.
Окремо враховують стадію патології. На початковій стадії коронарна недостатність протікає безсимптомно. Типова стадія ніяк не проявляється доти, доки організм не зазнає фізичного навантаження або емоційного сплеску. При різко вираженій стадії всі симптоми захворювання присутні навіть у стані повного спокою — і тоді про лікувальну гімнастику без спеціального дозволу лікаря не йдеться.
Скільки триває заняття і як контролювати навантаження
Орієнтовні межі такі: для першої групи — до 25 хвилин із залученням усіх м’язів плюс динамічна дихальна гімнастика; для другої — близько 20 хвилин, дихальні вправи з перервами на відпочинок. У пацієнтів 3 групи, які перебувають у зоні підвищеного ризику, будь-яке надмірне навантаження може спровокувати погіршення стану. Тому для людей з постінфарктною аневризмою підбирають вправи, під час виконання яких задіяні середні й дрібні групи м’язів. Навантаження на організм обмежується через загрозу розвитку тромбоемболії. Загальна тривалість фізичних навантажень становить не більше 15 хвилин, а між кожною вправою роблять паузу 2–3 хвилини на відпочинок. Під час занять у пацієнта не повинна виникати задишка, тахікардія, біль в області серця та інші схожі симптоми.

Для другої групи окреме правило — пульс. Він не повинен частішати більше ніж на 10% від звичного для пацієнта рівня. Це простий орієнтир, який дозволяє вчасно зупинитися, не чекаючи неприємних відчуттів.
Де і як займатися
Гімнастику виконують у добре провітреному приміщенні. Якщо під час вправ пацієнт відчуває себе погано, заняття припиняють і повідомляють про це лікареві — не «перетерплюють» і не переносять на вечір. Самопочуття після заняття має бути не гіршим, ніж до нього.
Вправи при ІХС: чому дихання йде першим
При захворюваннях серця правильно поставлене дихання відіграє важливу роль, тому гімнастику чергують із дихальним комплексом. Для пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, заняття можуть включати таку послідовність вправ.

- Пацієнт лягає на спину, руки й ноги розводить у сторони. По черзі згинає й розгинає пальці: спочатку на руках, потім на ногах, а далі — разом. Вправу виконують 6 разів, за потреби роблять перерву.
- Положення тіла не змінюють і переходять до дихальної гімнастики: глибокий повільний вдих, потім плавний видих. Повторюють 3 рази без поспіху.
- Лежачи на спині з розведеними в сторони ногами, пацієнт повертає стопи всередину й назовні. Дихання залишається рівним, тому рухи виконують розмірено.
- У тому ж положенні руки лежать уздовж тулуба. На вдиху пацієнт піднімає плечі, на видиху опускає. Повторюють 3 рази.
- Залишаючись у вихідному положенні, згинає руки й підтягує ноги. Далі робить кругові рухи кистями від ліктя і ногами від коліна, зберігаючи рівне дихання й повільний темп. Спочатку вправу виконують по черзі; через кілька днів тренувань обертання руками й ногами роблять одночасно.
- Лежачи на спині зі зігнутими в колінах ногами, нахиляє їх з боку в бік у середньому темпі — по 2 рази в кожну сторону.
- Ноги ставлять на ширину плечей і згинають у колінах, лежачи на спині. На глибокому вдиху пацієнт розводить коліна в боки, на видиху змикає.
Щоб результати кардіограми після такої лікувальної фізкультури були позитивними, вправи виконують 3–4 рази на день по 10–25 хвилин — конкретну тривалість визначають за початковим станом хворого.
Етапи реабілітації після інфаркту
Приблизно через два тижні таких занять з’являється помітний прогрес: більшості пацієнтів за цей період вдається почати відновлювати рухові функції. Далі програма ускладнюється поетапно.

Другий етап: координація і великі суглоби
Мета цього етапу — налагодити роботу великих і середніх суглобів, нормалізувати координацію й уважність. Пацієнту дозволяють повертатися на правий бік і сідати. Коли він уже може вставати, до комплексу додають ходьбу: спочатку лише піднімають ноги, імітуючи кроки.
Третій етап: сидячи, стоячи і самостійні прогулянки
Третій етап відновлення передбачає виконання лікувальної фізкультури в положенні сидячи або стоячи. Пацієнт починає намагатися ходити, кількість кроків збільшують поступово. Коли він уже пересувається самостійно, йому щодня рекомендують долати певні відстані. Весь маршрут проходять із зупинками для відпочинку й стежать за диханням, щоб не порушувався серцевий ритм.
Реабілітаційний курс при ішемічній хворобі серця триває близько року. Якщо відновлення протікає без ускладнень, призначають складніші види навантажень: їзду на велосипеді, заняття в тренажерному залі, ходьбу на лижах тощо. Навіть коли курс іде за графіком і самопочуття не погіршується, пацієнту потрібен регулярний огляд — як правило, раз на два місяці. Конкретну дату профілактичного обстеження встановлює лікуючий лікар.
Коли потрібна консультація фахівця
ЛФК при ІХС — це частина лікування, а не самостійна практика. Обсяг вправ, їхню тривалість і темп визначає лікар з урахуванням групи пацієнта, стадії захворювання, супутніх діагнозів і результатів обстежень. Якщо під час заняття з’явилися задишка, прискорене серцебиття, біль у грудях, слабкість або запаморочення, вправу припиняють і звертаються до лікаря.
Часті запитання

Чи можна займатися ЛФК самостійно, без призначення лікаря?
Ні. Комплекс підбирають індивідуально, а неправильно підібране навантаження здатне погіршити стан. Навіть пацієнтам першої групи, які не переносили інфаркт, програму складає лікар.
Що робити, якщо під час вправи з’явився біль у грудях?
Зупинити заняття, відпочити й повідомити про це лікареві. Продовжувати вправу «через силу» не можна.
Через який час помітний результат?
Орієнтовно через два тижні регулярних занять більшість пацієнтів починає відновлювати рухові функції. Повний реабілітаційний курс триває близько року.
Рекомендуємо прочитати: Ішемія судин головного мозку