Своєю популярністю журавлина звичайна зобов’язана високим харчовим і лікарським властивостям, а також рідкісній здатності до тривалого зберігання.
Ягода журавлина належить до родини брусничних, являє собою вічнозелений напівчагарник зі сланкими тонкими пагонами до 80 см завдовжки. Листя зимуюче, шкірясте, дрібне, має яйцевидну форму, темно-зелене, знизу вкрите сизим восковим нальотом, суцвіття зонтиковидні з рожево-червоними квітками. Цвіте в травні. Відмінні ознаки ягід: спочатку білі, у міру дозрівання набувають яскраво-червоного забарвлення, форма куляста або довгаста, діаметр до 1,2 см, з насінням усередині, дуже соковиті, дозрівають у вересні.
Журавлина утворює зарості на сфагнових болотах. В Україні зростає на Західному, рідше Правобережному і Лівобережному Поліссі, зрідка в Прикарпатті, Карпатах. Межа суцільного поширення не переходить південної межі оліготрофних та мезотрофних боліт.
Біологічні запаси ягід не використовуються нами повністю, оскільки в середньому 20% від загальної кількості поїдають тварини і птахи, а від 35 до 65% залишається незібраними (з них до 30% втоптується в мох). Загальний рівень використання експлуатаційних запасів не перевищує 10%. Слабке освоєння зосереджене у найпівнічніших та менш населених районах.
Основними заготівельними підприємствами журавлини є організації споживчої кооперації, харчової промисловості, лісового господарства, а в останні роки зростають індивідуальні заготівлі.
З початку 70-х рр. через те, що щорічно збільшується кількість робіт з осушення боліт, відбувається зменшення природних запасів цієї цінної ягоди. Зараз застосовуються дієві заходи з відтворення природних ресурсів журавлини з тим, щоб збільшити обсяги промислових та індивідуальних заготівель. Велика увага приділяється підвищенню продуктивності та охороні природних угідь, закладаються дослідно-виробничі плантації. Широко освоюються сорти американської великоплідної журавлини, що відрізняється великою врожайністю і кращою якістю порівняно з місцевими видами.
На території країни поширені в основному два види журавлини: чотирипелюсткова болотна і дрібноплідна, які розрізняються термінами дозрівання і розміром ягід. Ягоди болотної журавлини великі, діаметром від 10 до 18 мм, дозрівають в кінці серпня – вересні. Ягоди дрібноплідної журавлини діаметром від 5 до 10 мм дозрівають наприкінці липня – серпні.
Збір та склад
За часом збору журавлину ділять на два види: осінню, зібрану до випадання снігу, і весняну, яка перезимовує під снігом. Найчастіше збирають журавлину осіннього збору, оскільки вона добре витримує зберігання, в ній більше корисних поживних речовин, особливо вітаміну С. Журавлина, що збирається ранньою весною, відрізняється великим вмістом цукру, кращим смаком, але гіршою зберігаємістю, легко мнеться, дає сік, в ній менше вітаміну С.
Хімічний склад журавлини не постійний. Він істотно залежить від часу збору ягід, вмісту в них цукру і кислот. Журавлина осіннього збору містить 3,8% цукру, 3,1% кислот, а журавлина весняного збору – 4,1% цукру і 2,7% кислот. Основною кислотою є лимонна, на частку якої припадає 50% від усіх кислот, також присутні хінна і бензойна кислоти. Висока кислотність сприяє хорошій зберігаємості журавлини взимку в свіжому і замороженому вигляді, а навесні – в бочках з водою. Журавлина осіннього збору містить 15 мг вітаміну С, який при зберіганні швидко втрачається, в підсніжній журавлині залишаються лише його сліди. Пектинові речовини (до 1,3% в соку) мають гарну желюючу властивість.
Застосування і лікувальні властивості ягід журавлини
З давніх пір журавлина знаходить широке застосування як лікарський засіб для попередження і лікування цинги. Особливо важлива роль відводиться їй при лікуванні ниркових захворювань. Завдяки поєднанню бензойної кислоти, що володіє бактерицидними властивостями, і калію (119 мг, тобто в 2 рази більше, ніж в голубиці, чорниці, в 5 разів більше, ніж у шипшині), морс зі свіжих ягід сприяє очищенню нирок і виведенню з сечею шкідливих речовин. Дієтичні та лікувальні властивості журавлини широко відомі.
Журавлина містить велику кількість мікроелементів, особливо заліза і марганцю.
Коли на Русі не було чаю, вранці пили журавлину, заварену водою. Журавлинний чай застерігав від багатьох хвороб. Зараз журавлина широко відома як засіб для лікування пієлонефриту, особливо хронічного, коли не мають потрібного антибіотика.
Журавлина і сік з неї використовуються при лікуванні інфекційних захворювань сечовивідних шляхів і як засіб для попередження утворення каменів у нирках. При гінекологічних запальних захворюваннях лікарі рекомендують разом з антибіотиками вживати журавлинний сік, оскільки він підвищує їх активність. Журавлинний сік і приготовані на ньому мазі використовують для лікування висипу та шкірних захворювань.
У народній медицині ягоди і журавлинний сік застосовують при підвищеному артеріальному тиску, простудних, ревматичних захворюваннях, запаленні сечових шляхів.
Особливо корисна журавлина дітям. Журавлинний сік використовують як вітамінний засіб. У суміші з медом їм лікують кашель і ангіну. Сік і кисіль – хороший засіб при хворобах травного каналу. Однак при гострих запальних процесах шлунково-кишкового тракту сік і напої з ягід журавлини протипоказані.
Збирати журавлину бажано руками. При масових заготівлях рекомендуються совки типу Гребешкова або скребки, однак в умовах південної частини лісової зони застосовувати механічні засоби недоцільно. Не слід збирати незрілі, червонобокі, які не досягли нормального розміру ягоди, оскільки вони мають низькі харчові властивості, позбавлені смаку, не володіють бактерицидними якостями і швидко псуються. Ягоди, що залишилися на зиму під снігом, збирають ранньою весною, вони більш солодкі і приємні на смак, але містять менше вітаміну С та недовго зберігаються.
Для тривалого зберігання в свіжому вигляді відбирають стиглі, чисті ягоди без плодоніжок, без пошкоджень і захворювань. Вони можуть бути вологими, але не повинні текти.
Свіжі ягоди збирають у плетені кошики або ящики місткістю не більше 30 кг. При багатому врожаї можна використовувати і дерев’яні бочки.
Зберігання
Зберігають свіжу журавлину сухим і мокрим способами. При сухому ягоди перебирають і засипають в кошики, ящики, бочки для зберігання в провітрюваному місці при температурі від +3 до +5 °С. При мокрому способі журавлину зберігають у бочках з холодною питною водою, закритих дерев’яними кришками. Якщо врожай невеликий, ягоди можна засипати в трилітрові банки, залити водою і закрити поліетиленовими кришками. Воду доливають по мірі випаровування. У цих умовах журавлина може зберігатися до 1 року. До 10 днів ягоди журавлини можна зберігати при температурі 15 °С в бочках або в мішках насипом шаром 25 і 30 см.
З журавлини варять варення, сироп, компот, соки, кисіль, а також готують соки, морс та інші продукти.
