Імунітет при туберкульозі: його види і специфіка, взаємозв’язок з алергією

Специфічна форма реактивності організму людини, як найважливіший спосіб захисту від токсичних речовин і живих об’єктів, наприклад, мікобактерій, що мають ознаки чужорідності по генотипу – імунітет при туберкульозі.

Має відмінні риси від імунних проявів при інших інфекційних ураженнях. Адже проникнення мікобактерій всередину організму зовсім не означає 100% виникнення туберкульозу. Подібний стан свідчить лише про високі захисні бар’єри у людини. В її основі лежить здатність клітин-захисників розпізнавати і ліквідувати агентів збудника.

Імунітет при туберкульозі

Специфіка при туберкульозі

Під імунітетом, як правило, розуміється здатність організму ефективно протистояти чужорідним мікроорганізмам-агресорам ззовні. Відносно туберкульозу, високі імунні бар’єри можуть бути отримані спадково або ж придбані за життя людини. Спільно вони успішніше протистоять мікобактерій.

Проведені медичні дослідження переконливо довели, що представники різних живих біологічних підвидів не однаково реагують на туберкульозну інфекцію. Найбільш стійкими виявилися кози, собаки, а також коні.

Людський організм також має природну стійкість до цієї патології. Про це переконливо свідчить той факт, що ні при всякому контакті з хворим на туберкульоз відбувається зараження здорової людини.

Однак, від ризику інфікування ніхто не застрахований – мікобактерії переміщуються крапельно-повітряним шляхом. Агенти мають певну стійкість до зовнішніх чинників – температури, сонця, висихання.

Якщо контакт з носієм паличок Коха був одноразовий, ризик формування запального вогнища мінімальний. Зате відбудеться активація специфічних захисних сил. Вони обумовлені вродженою стійкістю, що успадковується кожною людиною, а також придбаним імунітетом, що утворюється після вакцинації БЦЖ.

Існуючі види імунного захисту

Існуючі види імунного захисту

Саме особливості захисних сил організму тієї чи іншої особи відіграють важливу роль у формуванні у нього туберкульозу. Імунні бар’єри при цій специфічній інфекції будуть значно відрізнятися від таких як при інших захворюваннях.

Специфічна особливість природного захисту – одночасно сприйнятливість і вихідна стійкість до мікобактерій. Інакше кажучи, якщо людина була інфікована інфекційними агентами туберкульозу, зовсім не означає, що розвинеться захворювання. Спочатку висока опірність власних клітин-захисників сприяє інактивації збудника з перших же миттєвостей його проникнення всередину, що попереджає формування тубочагу в тканинах.

Крім вищеописаного механізму природного імунітету, фахівці виділяють і придбаний протитуберкульозний захист. Це виникає після потрапляння мікобактерій імунологічного зрушення.

Високі придбані захисні бар’єри найчастіше можна пояснити вчасно проведеною вакцинацією населення. Ризик виникнення туберкульозу багаторазово знизився після включення вакцини в Національний календар щеплень.

Імунітет при туберкульозі: як підвищити

Особливості набутого імунітету

При тубінфікованих обов’язково формується набутий варіант імунної відповіді, що має свої особливості. Примітно, що антитіла до антигенів мікобактерій зовсім не є значущими в його формуванні. Відповідна реакція людського організму на повторне проникнення інфекційних агентів відрізняється від такої при первинному інфікуванні.

Поясненням служить підвищена гіперчутливість сенсибілізованого організму. Виникає здатність пов’язувати знову прониклі мікроорганізми з антитілами і видаляти їх. Подібний імунологічне зрушення виникає після закінчення інкубаційного періоду патології. Терміни його можуть коливатися від 4.5 до 8.5 тижнів. Загальна тривалість набутого імунітету досягає 8 років.

Однак, під впливом негативних факторів, подібний захист може істотно ослабнути, і людина захворює на туберкульоз. Перехід патології з латентної форми перебігу в активний варіант відбувається в результаті:

  • ендокринних розладів, наприклад, при діабеті;
  • після перенесеного кору;
  • частих ГРВІ, грипі;
  • через радіоактивне опромінення, наприклад, на виробництві;
  • імунодефіцитних станів – ВІЛ;
  • зловживання алкогольною, тютюновою продукцією, наркотичними засобами.

У людей з вищевказаних груп ризику відбувається різкий збій в захисних механізмах, що створює сприятливий фон для формування туберкульозних вогнищ.

Взаємозв’язок і комбінація імунітету і алергії при тубінфекції

Інфікування на туберкульоз вже протягом багатьох десятиліть визнається фахівцями відмінним прикладом поєднання таких різних в інших випадках імунітету і алергії.

Імунні реакції розглядаються з позиції захисту від проникаючої ззовні генетично чужої інформації. Головна їх мета – збереження організму людини в цілості.

Все що виділяється фахівцями, імунні реакції поділяються на такі феномени:

  • імунологічна пам’ять;
  • підвищена сприйнятливість уповільненого варіанту;
  • стійкість;
  • антитілоутворення;
  • сенсибілізація.

До основних ознак саме імунної відповіді слід віднести специфічність. Вона полягає в тому, що антитіла будуть реагувати набагато активніше з тим антигеном, яким були раніше активовані до синтезу, а також проліферації.

Різноманіття перерахованих вище феноменів базується лише на двох варіантах імунної відповіді:

  • у відповідь на введення антигенів виробляються специфічні білки антитіла – гуморальні реакції;
  • безпосереднє активування власними клітинами-захисниками чужорідних – мікроорганізмів клітинні реакції.

Всі ж інші феномени імунологічної відповіді є лише їх похідними, в тому числі і алергія при туберкульозі. Алергічних реакцій можна очікувати у відповідь на повторне використання антигенів – мікобактерій. При цьому, вираженість проявів безпосередньо залежатиме від ступеня підвищеної чутливості людини, так і від тривалості часового відрізку між первинним інфікуванням і подальшою повторною атакою збудника.

Туберкульоз і алергія

Це окремий випадок реактивності організму на впровадження різного виду білкових елементів мікроорганізмів – мікобактерій, або продуктів їх активності.

Алергія, на відміну від імунного зсуву, відображає не стільки істотне посилення резистентності, скільки видозміна реактивності.

Наочним проявом подібних процесів служать специфічні реакції – введення навіть незначних доз туберкуліну людям, вже зараженим мікобактеріями, провокує появу не тільки різко вираженою місцевою, а й загальної реакції. Взаємозв’язку не виявляється ні з обсягом туберкулінового фокусу, ні з активністю самого процесу.

Алергічна реакція буде тільки наслідком підвищеної сприйнятливості клітин і їх реактивності. Однак, деякі фахівці відносять алергію до однієї зі стадій імунної відповіді на впровадження мікобактерій. Її розглядають, як процес глибокої перебудови реактивних властивостей організму. Особливо різко проявляється в уже сенсибілізованих тканинах – безпосередньо в самому осередку тубінфікування і в навколишніх його тканинах.

Отже, імунітет і алергія при туберкульозі тісно взаємопов’язані, що доводять проведені фахівцями медичні дослідження.

Що сприяє зміцненню імунітету

Як і будь-яка інфекційна патологія, туберкульоз краще попередити, ніж потім займатися його лікуванням. Медичні співробітники в рамках профілактики інфекції проводяться просвітницьку діяльність, а також стежать за своєчасністю вакцинації.

Однак, складність полягає в тому, що більшість населення на сьогоднішній день є початково туберкулінопозитивними. У цьому питанні важливий момент – виявлення і динамічне спостереження осіб, включених до підгрупи ризику по туберкульозу:

  • зі станом імунодефіциту;
  • з соматичними патологіями, що ослабляють захисні бар’єри, наприклад, діабет;
  • з раніше перенесеними інфекціями – кір, скарлатина;
  • які ведуть асоціальний спосіб життя – зловживання алкогольною, тютюновою, наркотичною продукцією.

Виходячи з перерахованих вище факторів, слідує, що ризик виникнення туберкульозного захворювання вище тоді, коли вже стався збій в імунній системі. А тому, основний профілактичних захід спрямований на підвищення імунних бар’єрів.

Крім загартовування, прийому синтетичних медикаментів, здатних зміцнити захисні сили, на допомогу приходять рецепти і засоби народної медицини:

  • природні імуностимулятори – ехіноцея і женьшень, радіола рожева, а також лимонник китайський;
  • чудово проявляє себе борсуковий жир – володіє не тільки імуностимулюючими, але і імуномоделюючими діями: скомбінувати 100 г цілющого засобу з аналогічним об’ємом липового меду і 50 г соку від п’ятирічної рослини алое, приймати по 20 г готового засобу тричі за добу, безпосередньо до їжі.

На просторах інтернету можна побачити безліч різних народних рецептів для боротьби і профілактики туберкульозу – кожен з них рекомендується попередньо узгодити з фахівцем.

Харчування і догляд для підвищення імунітету

Особливу увагу приділяється раціону пацієнта – харчування має бути не тільки збалансованим і повноцінним, але і з максимальним вмістом різних мікроелементів і вітамінів.

Саме такий раціон дозволяє організму активно протистояти мікобактеріям. Скоригований режим праці та відпочинку, повноцінний нічний відпочинок, тривалі прогулянки на свіжому повітрі – важливі помічники в зміцненні захисних бар’єрів на шляху туберкульозу.

Однак, всі перераховані вище заходи – лише додаткові. Основним виступають своєчасна вакцинація і проходження флюорографічного щорічного обстеження. Туберкульоз зовсім не вирок, його цілком можна попередити і перемогти.

Ніколайчук Наталія
HealthDay.in.ua