Що таке злоякісна гіпертонія і методи лікування

Злоякісна гіпертонія є вкрай важка форма прояву високого артеріального тиску. Хвороба часто призводить до ускладнень, несумісним з життям, а тому на перші ролі виходить профілактика розвитку гіпертонічної хвороби, недопущення її критичних фаз і своєчасне лікування.

Що таке злоякісна гіпертонія і методи лікування

Сутність патології

Під цим терміном мається на увазі вкрай важка гіпертонічна хвороба, при якій величина систолічного тиску перевищує 190, а дістоліческого – 120 мм рт.ст. Однак вирішальною ознакою патології вважається навіть не значення цих параметрів, а порушення, що виникають при такому артеріальному тиску. Злоякісність хвороби фіксується по структурних змін в судинних стінках, пошкоджень очного нерва і дна, набряків мозку, дисфункції серця і нирок, ішемічним процесам.

Злоякісна артеріальна гіпертензія обумовлена ​​двома основними механізмами – розширення артерій церебрального типу і фібриноїдних некротизованих артеріол дифузного характеру. Кров’яний приплив в головний мозок стає надмірним, що викликає енцефалопатію. Розширення артерій призводить до анемії гемолітичного типу, що провокує в тому числі і ниркові дисфункції.

У судинному ураженні істотну роль грає надмірна активність плазмового реніну і підвищений продукування альдостерону.

Про те, що таке злоякісна форма гіпертензії, на собі може випробувати будь-яка людина різної вікової категорії. Статистика дає середній вік хворих людей в межах 42-45 років, причому частіше страждають чоловіки.

Етіологія явища

Патологія розвивається як ускладнення деяких патологій, тобто вона має всі ознаки артеріальної гіпертензії симптоматичного характеру. До такої форми хвороби наводять такі захворювання:

  1. Феохромоцитома, тобто пухлина в надниркових залозах, що збільшує вироблення катехоламінів, здатних впливати на артеріальний тиск. Такий етіологічний механізм характерний практично для половини всіх випадків злоякісної гіпертонії.
  2. Артеріальна гіпертонія Реноваскулярного типу. Вона провокує розглянуту патологію майже у третини хворих людей. Це захворювання різко зменшує кровотік до нирок, а їх відповідною реакцією стає виділення речовин, здатних підвищити тиск.
  3. Поразка ниркової паренхіми (зокрема полікістоз). Частота прояву даного чинника досягає 9-12%.
  4. Альдостеронізм. Захворювання характеризується розвитком пухлини в кірковому шарі надниркових залоз, що порушує продукування альдостерону, і, як наслідок, погіршення водно-сольового обміну, що приводить до прогресування гіпертензії. Імовірність такого механізму становить близько 10-11%.
  5. Пухлинні процеси в нирках.

Відзначається ряд факторів, які запускають зазначені етіологічні механізми: куріння і зловживання алкоголем, порушення ендокринного характеру, постійна перевтома і тривалі фізичні перевантаження, стреси, вікове старіння організму, спадковий фактор. До групи підвищеного ризику можна віднести вагітних жінок, особливо на третьому триместрі, а також жінок в післяпологовий період.

Рекомендуємо прочитати: Гіпертонічний криз симптоми і перша невідкладна допомога

Злоякісна гіпертонія може провокуватися відразу декількома патологіями. У цьому випадку спостерігається особливо тяжкий перебіг хвороби.

Симптоматичні прояви

На початковій стадії патологія протікає без виражених ознак, але на тлі підвищеного артеріального тиску. У міру прогресування хвороби з’являються характерні симптоми:

  1. Дуже високий тиск набуває стійкого характеру. Періоди його стабілізації практично відсутні або дуже короткочасні.
  2. На тлі позамежного артеріального тиску з’являються зорові порушення – роздвоєння і каламутність зображення, зниження зору різного ступеня.
  3. Несподівана поява сильних головних болів, запаморочення аж до втрати свідомості, нудота і блювота.
  4. Високий тиск навіть у нічний час.
  5. Зростання кордонів артеріального тиску за короткий час з посиленням впливу на різні органи, що починає виражатися в їх дисфункції.
  6. Ішемія головного мозку з появою періодів безпам’ятства, притуплення уваги і реакції, підвищенням ймовірності інсультів.
  7. Прогресуюче ураження очного дна, аж до повної сліпоти.
  8. Больовий синдром давить характеру в грудній області з посиленням при навантаженні, що свідчить про серцеву ішемію. Звуження судинних просвітів викликається бляшками атеросклеротичного генезу.
  9. Ураження нирок і загальна інтоксикація організму призводить до того, що з’являються такі симптоми, як посилюється слабкість, зниження температури тіла, схуднення, набряклість на обличчі.

Ризик ускладнень

Прогноз розвитку злоякісної гіпертонії невтішний. У міру прогресування хвороби можна очікувати появу важких ускладнень:

  • найбільш поширений варіант – інсульт;
  • в результаті ураження зорового нерва і очного дна може наступити сліпота;
  • недостатність надходження крові в серцевий м’яз розвивається ішемічна хвороба серця;
  • звуження просвіту серцевих артерій веде до стенокардії;
  • тривала ішемія міокарда може викликати його інфаркт;
  • порушення серцевих функцій породжує кров’яний застій, а з ним і серцеву недостатність;
  • ниркова недостатність розвивається на тлі ішемії органу;
  • погіршення циркуляції крові провокує тромбози, а з урахуванням порушення згортання крові зростає ризик відриву тромбів;
  • при тривалому перебігу хвороби серйозні порушення відчуває травна система.

Основний наслідок злоякісної гіпертонії – це зниження тривалості життя. При важкій стадії патології тільки ефективні методи лікування дозволяють продовжити життєдіяльність на 6-8 років. Основні причини летального результату – інсульти, інфаркти та ниркова недостатність.

Рекомендуємо прочитати: Чи можна їсти часник при гіпертонії?

Діагностичні методики

Для діагностувати появи злоякісного підвищення артеріального тиску досить забезпечити його добовий моніторинг. Інша справа, встановити ступінь поширення хвороби і ураження органів, а найголовніше, головного мозку. Ефективне лікування можливе тільки при складанні повної клінічної картини стану хворої людини, що і забезпечується комплексом лабораторних та інструментальних діагностичних досліджень.

Початковий діагноз ставиться за результатами аналізу анамнезу та фізикальних дій, що включають аускультацію, вимірювання артеріального тиску. Проводяться лабораторні дослідження – загальний і біохімічний аналіз крові. Інструментальна діагностика грунтується на результатах:

  • ЕКГ;
  • добового моніторингу артеріального тиску;
  • УЗД серця, щитовидної залози, нирок, наднирників;
  • доплерографія судин;
  • комп’ютерна томографія;
  • ангіографія ниркових судин;
  • спіральна томографія;
  • МРТ.

Забезпечуються дослідження очного дна і зорового нерва, функціонування ендокринної системи. Особлива увага приділяється визначенню рівня ряду гормонів, здатних впливати на артеріальний тиск.

Принципи лікування

Лікування злоякісної гіпертонії направлено на зниження артеріального тиску, усунення причин патології і недопущення розвитку ускладнень. Перш за все, забезпечуються профілактичні заходи: відмова від шкідливих звичок, зниження емоційної напруги і оптимізація фізичних навантажень, стабілізація ваги пацієнта. Важлива умова – підтримка дієти. Необхідно обмежити споживання солі (не більше 3,5-4,5 г на добу), жирів тваринного походження, а також ввести в раціон продукти з високим вмістом кальцію, калію і магнію: молочні продукти, банани та ін.

Для зниження артеріального тиску слід приймати антагоністи кальцію швидкої дії; бетаблокатори; периферичні вазодилататори; гангліоблокатори; препарати з впливом на рецептори головного мозку. Дані гіпотензивні засоби при використанні по-окремо не приносять потрібного результату при злоякісному перебігу хвороби. Як правило, ефективне зниження тиску забезпечується призначенням відразу 3 типів препаратів.

При цьому спочатку використовуються швидкодіючі ліки, але потім терапія перемикається на прийом засобів пролонгованої дії.

Схема лікування визначається лікарем виходячи з тяжкості патології і сприйнятливості організму. Конкретні препарати призначаються строго індивідуально з наступних груп ліків:

  • інгібітори ферментів, що впливають на синтез ангіотензину;
  • Сартана – багато в чому аналогічні попередній категорії, але рідше викликають алергічне вплив;
  • бета-адреноблокатори;
  • кальцієві антагоністи – Ніфедипін, Верапаміл, Діптіазем і їх аналоги;
  • сечогінні препарати;
  • препарати з впливом на імідазолінових рецептори;
  • альфа- і бета-блокатори комбінованого типу.

Доза лікарських засобів і їх комбінація призначається виходячи з важливої ​​умови поступового зниження артеріального тиску. Оптимальним вважається зниження його значення на 25% за добу. Більш різкі скиди тиску можуть викликати ішемічні процеси в головному мозку.

Злоякісна гіпертонія відноситься до небезпечних для життя патологій, коли лікування спрямоване, як правило, не на повне вилікування, а максимальне продовження життя. В таких умовах тільки своєчасне виявлення тенденції до малінгізаціі допомагає виключити важкі ускладнення і добитися сприятливого результату. Найважливішу роль відіграє профілактика патології і усунення провокуючих чинників.

Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

HealthDay.in.ua